Завдання 13–16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати ДВА ПРАВИЛЬНИХ варіанти відповіді.
13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.
А З того місця так видно усюди (Панас Мирний).
Б А що ж по-твоєму чинити маєм (Леся Українка).
В Тут навіть повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар).
Г А він дивлюсь і осмутніє, і похмурий такий стане, і не їсть, і не п’є (Марко Вовчок).
Д І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилася впоперек нього, до самого низу (О. Гончар).
Е І навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л. Дмитерко).
14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.
А Жовті курчата розкотилися по грядках, мов горох.
Б Налякане заколотом знялося з сусідньої стріхи гайвороння і било крилами над обсипаною стріхою.
В Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (З творів М. Коцюбинского).
Г В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі далекі теплі краї (О. Копиленко).
Д Розрум’янена, ошаленіла, Тоня з розгону налітає на брата (О. Гончар).
Е Перед ним лежав шлях, курний уже, хоч була рання весна (М. Коцюбинський).
15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.
А Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм (А. Головко).
Б Він ще зловив на собі вологий погляд жінки даючись подиву зміні кольору її очей
(О. Уляненко).
В Сиділи люди нерухомо, поглядали один на одного блукаючим поглядом (І. Багряний).
Г Десь здалеку бриніла, як муха повесні, притишена пісня (М. Коцюбинський).
Д Вже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя (Є. Маланюк).
Е Світ падаючи на сніг знімався високо вгору (Панас Мирний).
16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.
А Такий числівник, що складається з кількох самостійних частин, або ж складний числівник, пишеться окремо.
Б До складу борщу входить багато різноманітних продуктів, які у своїй сукупності дають приємний смаковий букет.
В Стоїть тут, на варті, юнга, приклавши бінокль до очей.
Г У кінці ХІХ століття було кілька українських театральних колективів, наприклад, групи Марка Кропивницького, Михайла Старицького.
Д Зошити з друкованою основою для навчання першокласників письма, тобто прописи, завезли до книгарні.
Е Молодий хлопець став спеціалістом, гірничим інженером.
кожний з нас неодноразово чув або й сам ставив таке запитання.
пояснення були і будуть різні. аналогічне ж запитання до ісуса христа
сформулював прокуратор понтій пилат. «і сказавши це, він знову вийшов до
юдеїв і заявляє їм: жодної вини я в ньому [ісусі христі] не знаходжу»
(івана 18: 38).
сьогодні, коли християнська спільнота світу, вірні церкви христової –
католики, протестанти, православні та греко-католики нашої країни
урочисто вшанували свято світлого воскресіння христового, таке
традиційне запитання знову актуалізується. у цьогорічній пасхальній
радіопередачі «благовіст» (1 травня 2016) про сутність божої істини ще
раз нагадав християнам святіший патріарх київський і всієї руси-україни,
предстоятель української православної церкви київського патріархату
(упц-кп) філарет (денисенко).
згадаємо слова теолога, філософа і письменника сорена к’єркегора
(1813-1855) (данія): «чи можна з історії дізнатися що-небудь про христа?
ні, чому ж? тому що взагалі нічого не можна знати про христа. він –
парадокс, предмет віри, доступний тільки для віри. будь-яке ж історичне
повідомлення є повідомлення знання, отже, із історії не можна нічого
дізнатися про христа. щоб ми не дізналися про нього, чи мало, чи багато,
не дізнаємося нічого про нього такого, яким він був воістину. таким
чином, дізнаєшся про нього щось інше, аніж те, хто він є, отже, нічого
не дізнаєшся про нього або дізнаєшся про нього неправильне… про нього
нічого не можна знати, в нього можна тільки вірити». вчений також
стверджував, що особистість набуває себе в бозі. за словами теолога, на
шляху до бога людина долає три стадії пізнання свого існування:
естетичну, етичну та релігійну. а ще пам’ятаєте христове: «твоя віра
спасла тебе; іди в мирі! » (луки 8: 50). віра – засіб єднання людини з
богом. вона робить кожного з нас невід’ємною суттю цілого.
так, з одного боку, перед запитанням до ісуса христа: «а що таке
істина? » пилат запитав його: «то ти цар? ісус відповів: ти сам кажеш, що
[я] цар. я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити
про істину. кожний, хто від істини, слухає мого голосу» (івана 18: 37). з
іншого, – пилат повірив/не повірив в остаточну істину сина божого,
зрештою, опосередковано або й безпосередньо про це свідчать всі
євангелісти: «невинний я в крові цього праведника! [ісуса
христа] (матвія 27: 24)»; «але що злого вчинив він? » (марка 15: 14); «яке ж
зло він зробив? нічого вартого смерті не знайшов я в ньому» (луки
23: 22)»; «жодної вини я в ньому [ісусі христі] не знаходжу» (івана
18: 38).
автори біблійної енциклопедії брокгауза (фріц рінекер та герхард
майєр) стверджують, що у біблії відсутні суперечки про ісуса, подібні до
тих, які ведуть філософи. запитання пилата: «що таке істина? » – відразу
проявляється у своїй глибокій неістинності як фактичне уникнення ісуса,
яка й повстає перед прокуратором в образі ісуса христа. натомість, він –
ісус христос у біблії пізнається, відкривається, переживається,
здійснюється.
у свій час святий, отець і учитель церкви (молодший брат св. василія
великого) григорій ніський на запитання: «що є християнство? » –
відповів: «уподібнення богу в міру людського єства». у цих словах
зафіксовані дві аксіоми: 1) християнства нема без христа; 2)
християнства нема без людини, яка прагне уподібнитися христу настільки,
наскільки це можливо її природі.
я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
любімо природу не для себе,
любімо для неї !
детальніше - на -