Завдання 2. Виписати слова, у яких є суфікс-и.- Суфікс виділити. Поносити, понабивати, помити, помічник, помножити, понашивати, пообідати, походити, пір'їна, восени.
1. мовивши слово, треба бути йому паном. 2. не так то він діє, як тим словом сіє. 3. говори стовпу, а він стоїть. 4. дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є 5. скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться 6. чує дзвін, та не знає, звідки він 7. вітер віє і не знає, що погоду він міняє 8. "ти йому слово, а він тобі десять" 9. " він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. агент! " (в. кучер "трудна любов"), 10. „він вивів із себе сидора вчора на вулиці через дрібницю"
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение: