Завдання 2. Випишіть із художніх творів 6 речень із звертаннями: 3 речення із непоширеними, 3 речення із поширеними. Над звертанням надпишіть його вид (поширене/непоширене). Зверніть увагу на розділові знаки
Звичайно,що книга! Безмежну силу має книга, без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книжки. Вона відкриває перед нами небачені світи, знайомить з нашим минулим, веде у майбутнє. Книга – мудрий друг, який, не вміючи розмовляти, розповідає нам про незвичайні та неймовірні пригоди, про світ, що оточує нас.Не вміючи читати, ми з цікавістю слухали розповіді старших. Уявляли себе поряд із казковими героями на сторінках книги. Вже тоді, вона відчинила перед нами двері у чудовий, дивовижний та чарівний світ, у якому існує багато різних книг: товстих і тонких, маленьких та великих, сумних та веселих.У дитинстві, я уявляла дитячу бібліотеку книжковим королівством, у якому живуть загадкові герої. Це королівство прекрасне, охайне, де у кожної книги свій куточок на поличці.Мабуть, я все це легко уявляла тому, що дуже любила слухати казки. Кожен раз при нагоді просила у батьків прочитати захоплюючу історію. І завжди поринала у прекрасний світ чарівної книги.Читайте, фантазуйте, навчайтесь разом з книгою, робіть для себе нові відкриття. І тоді, книга стане вашим незмінним супутником на все життя.
Кого любишь - забывай, забывай.
Ой, девушка, шумит гай,
Кого любишь - забывай!
Пусть шумит и ещё гудит,
Кого люблю - мой будет, мой будет.
Пусть шумит и ещё гудит,
Кого люблю - мой будет!
Ой, девушка, сердце моё,
Пойдёшь ли ты за меня, за меня?
Ой, девушка, сердце моё,
Пойдёшь ли ты за меня?
Не пойду я за тебя,
нету дома у тебя, у тебя.
Не пойду я за тебя,
Нету дома у тебя.
Пойдём, сердце, в чужую,
Пока я свою построю, построю.
Пойдём, сердце, в чужую,
Пока я свою построю.
Поставь дом из лободы,
А в чужую не веди, не веди.
Поставь дом из лободы,
а в чужую не веди.
Чужой дом такой,
Я свекруха плохая, плохая.
Чужой дом такой,
Как свекруха плохая.
Хоч не лает, так бурчит,
А все ж она не молчит, не молчит.
Хоч лает, так бурчит,
А все же она не молчит.
Безмежну силу має книга, без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книжки. Вона відкриває перед нами небачені світи, знайомить з нашим минулим, веде у майбутнє. Книга – мудрий друг, який, не вміючи розмовляти, розповідає нам про незвичайні та неймовірні пригоди, про світ, що оточує нас.Не вміючи читати, ми з цікавістю слухали розповіді старших. Уявляли себе поряд із казковими героями на сторінках книги. Вже тоді, вона відчинила перед нами двері у чудовий, дивовижний та чарівний світ, у якому існує багато різних книг: товстих і тонких, маленьких та великих, сумних та веселих.У дитинстві, я уявляла дитячу бібліотеку книжковим королівством, у якому живуть загадкові герої. Це королівство прекрасне, охайне, де у кожної книги свій куточок на поличці.Мабуть, я все це легко уявляла тому, що дуже любила слухати казки. Кожен раз при нагоді просила у батьків прочитати захоплюючу історію. І завжди поринала у прекрасний світ чарівної книги.Читайте, фантазуйте, навчайтесь разом з книгою, робіть для себе нові відкриття. І тоді, книга стане вашим незмінним супутником на все життя.