Завдання 5 Поділіть подані слова на склади. Зазначте, які склади відкриті, а які закриті.
Картина, робота, ешелон, берег, система, історія, сервіз, епоха, ярмарок, пятниця,
сім'я, радість, жираф, турист, аудиторія, баян, буря, айсберг, рима, талія, калорія, капкан,
радіус, м'яч, мисливець, сніг, кінцівка, конкурс, пляма, поїздка, кремній, девіз, миш'як,
бандероль, журнал.
У всі часи дружба вважалася великою цінністю, у скіфів вона перевірялася кров’ю. Дружба оформлялася спеціальним договором і клятвою: надрізавши пальці побратими зливали цю кров. Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім’ї.
Зараз дружні почуття не такі важливі, як в давнину. Завжди людина знаходилась в пошуку надійного друга, партнера. Дружба часто допомагає змінитися на краще. Людина, котру вважають другом, більш за всіх знає про тебе, допомагає у важку хвилину та підтримує. Але хвилює запитання: якщо ця людина зрадить тебе? Тоді не має бажання довіряти кому-небудь зовсім. А тоді самотність?
Самотність дає зрозуміти, що ми маємо потребу в надійних, близьких друзях, можемо віддати їм часточку самого себе. Згадаємо героя новели О. Генрі «Останній листок» - Джонсі. Хвора дівчинка кожного дня рахувала листки плюща, бо лікар повідомив її, що коли відірвиться останній листок вона помре. Берман - герой цієї новели весь час пив і коли дізнався про хворобу дівчинки, намалював листок плюща, який довго не відривався від гілки. У Джонсі з’явилась надія на майбутнє. Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів.
«Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отрутнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».
Хотілось би на все життя оточити себе лише вірними та надійними людьми, тому що зрада ближнього – завжди гірша, ніж нападки зі сторони ворога
Усі люди різні – хтось добрий, хтось злий, хтось вірний, а хтось може бути звичайним зрадником, тому не дивно, що на життєвому шляху нам зустрічаються дуже різні люди. Вони можуть бути різними за статтю, віком, вагою, ростом, професією, сімейним становищем та становищем у суспільстві, але найголовніше – всі вони дуже різні за характерами та відношенням до нас.
Так, саме відношення до нас та до інших ділить людей на добрий та лихих. Ми можемо закохатись у зовнішність, але якщо ця людина погано до нас відноситься – ми швидко розчаруємося, і це принесе тільки біль, страждання й розчарування в людях.
Не може не радувати те, що не всі люди лихі, та, нажаль, не всі й добрі. В світі існує баланс добра й зла, тому й люди різні, але не можна ділити остаточно людей на поганих та ні, в усіх існує щось позитивне й негативне. Наша головна задача – шукати в людях добре, та намагатися пробачати помилки. Якщо зрадить друг чи коханий – це безумовно дуже боляче й інколи просто неможливо пробачити, але ми повинні відпускати почуття гніву, бо воно вбиває нас самих, треба вірити в добро й у тебе – що не всі люди погані, а ці, були скоріш звичайним виключенням. Як пам’ятаємо, покарання завжди знайде винних, а ми повинні жити далі, не відпускати справжніх друзів, не ображати тих хто нас любить. Завжди треба пам’ятати золоте правило моралі: «Треба відноситись до людей так, як хочеш, щоб вони відносилися до тебе». Тому, якщо на життєвому шляху нам потрапилася погана людина – треба просто перестати з нею спілкуватися, або ж можна пробачити, та не факт, що вона не зробить тобі лихо знову.
Отож, я вважаю, що всі люди дані нам долею, аби загартувати наш характер, перевірити міцність стосунків, ті, хто не пройде випробування – відсіються й загублять усілякі контакти з нами, а ті, хто нам потрібен і дійсно вірний – залишаться до кінця.
Вибач, можливо не зовсім те, але більш нічого не можу придумати)