Завдання 5 Подані речення записати
такій послідовності: спочатку
складносурядні, потім складнопідрядні речення. У кожному з речень
підкреслити граматичні основи. Визначити вид складнопідрядних речень.
На призьбі вечір, мов старий скрипаль, осінніх днів освячує щедроти,
а мати слуха, сидячи навпроти, вдивляючись у пережиту даль (М. Боровко).
Мати білить хату на свято, бо приїдуть сини й онуки (М. Різун). Куди б не
заносила доля, з усіх повернуся доріг до рідного поля, на свій материнський
поріг (П. Харченко). Сім шляхів повело від хати, і на кожен виходить мати
(М. Томенко). Матері залишаються з нами і тоді, коли їх нема (М. Луків).​

Миє посуд, прибирає в кімнаті. Діти повинні допомагати батькам.А відповідальність батьків – дбати про розвиток дітей, забезпечувати їхні потреби, емоційний та інтелектуальний розвиток. Тому якщо для дітей трьох-шести років корисними навичками будуть прибирання їхніх речей та іграшок, мінімальна до у сервіруванні столу чи хатньому прибиранні, то для школярів цей діапазон може розширитися до підмітання подвір’я (у сільській місцевості), походу в магазин (вага та об’єм продуктів відповідно до віку). Однак потрібно пам’ятати, що діти – це не маленькі дорослі, а особистості, які самі потребують опори, підтримки, емоційної близькості. Не варто змушувати їх до праці. Краще заохочувати цікавість і гордість за свої зусилля та результати, якщо навіть вам вони здаються не зовсім красивими, ідеальними чи правильними. Сумління і терпіння у праці самі по собі гідні поваги та похвали

Вір-роздум. Найважче - це творення себе 
Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки. 
Чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? Коли так, ви обов'язково помітите безліч виправлень на шляху до створення шедевру. Так і в житті. Треба докласти неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були варті поваги. З дитинства батьки, бабусі, дідусі, розповідаючи нам казки або оповідання з життя, навчають бути добрими і лагідними. Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Повинні змінювати те, що не узгоджується з особисто нашими принципами. 
Відомий російський письменник М.  Булгаков писав, що "рукописи не горят", але горять душі та, як відомо, із попелу неможливо нічого відтворити. Тому треба пам'ятати, що найголовніше в житті - зберегти свою цільність. Ані кар'єра, ані робота, ані добре ставлення людей не повинні підпорядковувати людину собі. Людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах - ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного.