) Завдання: подані речення не переписуйте, а накресліть їх схеми й укажіть вид підрядності. 1. Щоб до душі душею промовляти, то треба, щоб ті душі поріднились.
2. Я син народу, що вгору йде, хоч був запертий в льох.
3. У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся.
4. Він починав розуміти, що розпорядок гарний тільки тоді, коли його сам до себе з доброї волі прикладаєш.
5. Я тої думки, що не може бути творцем людина, яка не відчула музики слова.
6. Соняшники високо попіднімали свої жовті голови, мов становилися навспинячки, щоб мерщій погрітися на сонці.
7. Їй поталанило іти в одній лаві з людьми, які мали мужність жити так, як підказували їхні переконання.
8. Хто знає, друже, чим була та іскра, з якої на землі огонь з’явився?
9. Мені здається, що наші душі злилися так, що ми самі не знаєм, де починається твоя і де кінчається моя.
10.Мова- зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав.
11. Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього.
12Скажи, чи ти залишишся назавжди для мене небом, що не знає хмар?
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...
Сполучники служать для поєднання між собою однорідних членів речення та речень: дивлюсь і слухаю; світить, але не гріє; великі та малі; рано чи пізно; вечір або ніч. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед. (М. Рильський.)
За походженням сполучники бувають:
а) первинні: і, та, а, бо, чи;
б) похідні, що розвинулись із інших частин мови: зате, проте, однак, якщо, якби, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, незважаючи на те що, не тільки… а й і т.д.
За значенням сполучники бувають сурядні, підрядні і пояснювальні.