Завдання: прочитайте подані речення, вкажіть вставні слова і розділові знаки при них. 1. Київ без усякого сумніву – історична і сучасна столиця України, її політичний, культурний і релігійний центр.
2. Ось уже понад п'ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ дійсно столиця нашої духовності.
3. Звичайно рукотворна краса храмів западає в серце.
4. Безперечно з глибокою шаною і гордістю вимовляє цю назву кожен українець.
5. До речі у Києві є також музеї і театри, і кінотеатри, і стадіони – все це осередки культури.
6. У столиці зрозуміло багато парково – дослідних інститутів, Академія наук України, безліч вузів, у тому числі університет імені Тараса Шевченка.
7. У місті як відомо багато старовинних пам’яток історії та архітектури: Золоті ворота, Видубецький монастир, Києво – Печерська Лавра, славнозвісний Поділ – все це духовні символи нашого народу.
8. Взагалі сади і парки, Дніпро і Володимирська гірка створюють неповторну атмосферу цього тисячолітнього міста.
9. Отже Київ – одне з найкращих міст світу, що вабить численних туристів.
2) «Творче конструювання»
Завдання: перепишіть речення, замість крапок доберіть вставні слова із значенням, указаним у дужках.
1. Весна – це …найкраща пора року (відтінок упевненості).
2. З цим погодяться … всі (відтінок припущення).
3. Весна … днем красна (вказівка на джерело вислову).
4. Скоро зацвітуть сади, але… вночі можливі заморозки ( активізація уваги).
5. … треба підготуватися, щоб вчасно захистити цвіт (зв'язок із попередньою думкою).
6. Пізня весна… дарує сухе погоже літо ( джерело повідомлення).
3) Завдання: скласти і записати по два речення так, щоб подані слова і словосполучення в одному з них були вставними, в іншому – членами речення.
Уявіть собі, правда.
Здається, одне слово.
Нарешті, може.
4) Відредагуйте речення У яких випадках вставні слова, словосполучення є зайвими?
1. Як відомо, свято української Коляди відзначається, між іншим, протягом двох тижнів – з 7 по 19 січня.
2. Це, звичайно, цілісний, як кажуть, комплекс новорічних обрядів, куди, як відомо, входять Різдво, Василя та Водохреща.
3. Як уже мовилося, серед різноманітних страв на Святвечір обов’язково, безперечно, мала бути кутя.
4. Кутя, як відомо, з давніх – давен вважалася, здається, основною обрядовою стравою.
5. Як відомо, протягом усіх попередніх свят, як говорилося, селяни
намагалися не одвідувати шинок, бо це, так би мовити, гріх.
6. Крім того, як уже зазначалося, від Різдва і до Водохреща по воду ходили,
пам’ятайте, тільки чоловіки та парубки.
5) Випишіть спочатку ті словосполучення, у яких треба виділити комами вставні слова, потім ті, де немає вставних слів і, отже, не потрібні жодні розділові знаки.
Усе – таки зроблю; стовбичив майже годину; ощадливості на жаль немає; щось мабуть станеться; навіть не подумав про це; дно здавалось поглибшало; деколи буває задумуюся; кмітливість отже потрібна; стало нібито тихо; може прийду; огріхів до речі було чимало; дивним здавалось те мовчання; славо кажуть не впіймаєш; всіляко кажуть люди; щоправда були не всі; збиралися очевидно давно; тяжко буває часом.
Ключ. У кожному словосполученні підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову американського письменника Марка Твена: «Очевидячки, на світі немає нічого…(що не могло б статися)».
6) Запишіть слова у дві колонки: 1) з буквою і; 2) з буквою и.
Вдал…ну, кипар…с, арх…в, в…заві, локомот…в, пом…дор, параз…тство, фар…сеї, к…лометри, абр…кос, ж…рафи, крокод…л, комб…нат, ч…нари, маг…страль.
Ключ. З останніх букв прочитаєте закінчення вислову німецького філософа Людвіга Фейєрбаха: «Людина тільки тоді чогось досягне, коли…».
Ознаки публіцистичного стилю: чіткість, докладність, логічний виклад, офіційність. Публіцистичний стиль тяжіє до наукового і художнього стилів. Завдання публіцистики не лише в тому, щоб викладати факти, а й давати їм оцінку. Основна форма викладу — монолог. Сучасний публіцистичний стиль — це мова преси, радіо і телебачення, ораторське мовлення.
По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.
Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.
По-друге, ми всі знаємо ще з дитинства, з дитячих казок, що добро завжди перемагає зло. Так і в житті. Відповідаючи людині злом, ми будемо його отримувати у відповідь. Але, щоб такого не сталось, потрібно навчитись пробачати людям, не тримати на них образу, злість та ненависть. Можливо, у майбутньому лише ця людина тобі допоможе в знак вдячності за те, що колись ти не відповіла їй тим самим, а просто вибачила.Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки може бути історія Мати Терези. Вона не раз чула та читала у свою сторону негативні речі, але ніколи не зупинялась на своєму шляху та допомагала бідним людям. Мати Тереза ніколи не завдавала болю, не відповідала злом іншим. Ця жінка завжди підтримувала та приносила добро у світ, в якому і так мало добрих і чесних людей.
Отже, не потрібно відповідати так само, як та людина, що заподіяла тобі біль. Слід пробачати її та не забувати про добро. Адже лише добро перемагає зло.