Завдання: розібрати 2 любих речення, складнопідрядних речень повний синтаксичний розбір (хар-ка речення,підкреслити члени речення,назвати частини мови), накреслити схему речення:
1. Тут кликали в дорогу перші в’юнкі стежинки, які бігли від батьківського порогу у широкий світ.
2. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки.
3. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно.
4. Це і є та ностальгія, яка не дає щасливо жити у чужому краю.
2 складносурядних речення,зробити повний синтаксичний розбір (підкреслити,назвати частини мови), накреслити схему речення:
Мало-помалу світлий образ творів Марії Приймаченко знову привернув увагу людей.
Художниця майже не виїжджала з рідного села, а до неї часто приїздили шанувальники її таланту.
Пригріло тепле сонечко. Набралися сили бруньки на деревах. І вже появляються молоді листочки. Тепер дерева не будуть голими. Весна принесла їм нове зелене вбрання. Кольорові барви квітів прикрашають землю. Блакитні проліски, жовтий первоцвіт, фіолетові фіалки стають ніжними краплями на весняному зеленому покривалі.
Навкруги лунає щебет птахів, дзюрчать весняні струмки. Природа пробудилася після зимового сну.
Після морозних холодів прийшли погожі дні. Їх принесла весна.
Ліс зазеленів. Уквітчався кольоровими барвами перших весняних квітів: пролісків, фіалок. Дерева та кущі набирають сили, щоб зацвісти буйним цвітом.
Повернулися із теплих країв птахи. Дзвінко защебетали. Прокинулися після зимової сплячки тварини. Усі радіють пробудженню природи.
1. Прощай, синє море моє, безкрає, просторе. (поширене звертання стоїть в середині речення, тому комами виділяється з обох боків)
2. Прощай, мій зошите тобі, друже, що ти думок моїх не відцуравсь. (складне речення с підрядною частиною)
3. Тобі, кохана, й пролісків не треба. Вони цвітуть під віями у тебе.
4. Краю мій, колиско пісні й танцю. На колись згорьованій землі уже гуцули, бойки, наддністрянці – свого щастя вдатні ковалі. (тире стоїть, тому що ковалі є узагальнювальним словом до однорідних членів речення перед ним)
5. Журавлина пісне, кетяже калини, пломенiть вам вічно в серці України.
6.Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало. (звертання на початку речення, кома між неоднорідними прикметниками)