І.Завдання: розподіліть у три колонки слова (сполучення слів) відповідно – у першу колонку частки, у другу – сполучники, у третю – сполучення слів з прийменниками. Якраз, ані, лиш, якби, коли, у всіх, через вас, із-за Іри, неначе, або, егеж, саме, авжеш, задля тих, десь біля, з-поміж жаб, ач, лише, атож, посеред жита, наприкінці відпусток, надто близько, -сь. ІІ. Підкресліть у першій колонці другу літеру від початку, у другій колонці – першу літеру, у третій колонці – третю літеру від кінця і прочитаєте народну мудрість, поясніть її значення. II. Завдання: розподіліть у три колонки частки відповідно до принципу написання – разом, окремо, через дефіс. (О)сь, (не)вже,(в)ласне, (не)можу, (атож)би, чи/ж/бо, елліни/ж/таки, грав/таки, отож/то, раділи/бо, го/ді, а/ні, лед/ве би, оговтався/ж, ірис/таки, личить/бо, от/таки ІІ.Підкресліть у першій колонці другу літеру, у другій та третій колонках – першу літеру і прочитаєте рядок з автобіографічної поезії Т.Г.Шевченка. Назвіть цю поезію? III. Виписати речення, розкрити дужки та підкреслити головні і другорядні члени речення, над кожним словом написати частину мови. На царині, не/мов/би на нараду, зібралися тополі молоді. Лише зашерхоче де(сь) суха зелена ящірка, пробігаючи у траві, бризнуть в(різно)біч з(під) ніг коники-ковалі.
2) Коли б я знала правду, я би не мовчала, щоб не затримувати Вас. (Коли б), [...], (щоб). Відповідно від головного стрілочки до залежних. До першого підрядного "Якби?", до другого "З якою метою?"
3) Мене охоплює жаль, коли я чую, що весна буде пізною. [...], (коли), (що). Від першого до другого "Коли?", від другого до третього "Що?"
4) Я зрозумів це, коли життя вже витікало з мене, мов пісок крізь пальці, коли мій час скінчивсь без вороття. [...], (коли), (коли). Від головного до кожного зі підрядних буде дві стрілочки із питанням "коли?"
5) У мене не ринули сльзи, коли я почула, що Містера Ріда уже немає. [...], (коли), (що). Від першого до другого "Коли?", від другого до третього "Що?"
1) Світали ночі, вечоріли дні.
2) Машина ніби пролетіла пустелею, пісок здійнявся вихором.
3) Настала весна, за вікном свіжо пахне цвіт аличі.
4) Сонце світить, висока тінь будинка покрила більшу поверхню дитячого майданчика.
5) Він був художником, я ж писала книги.
Без дружби наше життя неповноцінне.
Я твердо переконана, що дружба — це почуття, що формує людину, проявляє її повний образ та, на перший погляд, приховані якості…
По-перше, без друзів людина стає соціально незагартованою, їй важко йти на контакт, навіть, з однолітками, вона морально не підготовлена до дорослого та самостійного життя. Крім того, якщо такій особі і вдається завести друга, то, у момент завершення їх відносин, вона буде готова на відчайдушні та божевільні вчинки.
Яскравим прикладом цього може стати книга Сари Пінборо «13 хвилин», про історію дівчини на ім’я Наталя, що вирішує помститись двом своїм подругам, які поступово почали від неї віддалятись. Для цього підліток іде на дурний та порожній «подвиг», спеціально кинувшись в холодну ріку і вдаючи, що у неї амнезія, лишень заради чого, щоб помститись колишнім приятелькам.
По-друге, друзі — це люди, що навіть у найважчу хвилину готові прийти на до Це ті, хто здатен бути з нами навіть тоді, коли проти нас налаштований весь світ. Адже довіряють постійно, що б там не було. Вони завжди напоготові захистити наше ім’я, нашу честь та нашу гідність. І як сказав би Гаррі Поттер — головний герой однойменного роману Джоан Роулінг : «Недовіра до друзів — вершина безчестя.»Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що важливо, щоб поруч завжди були люди, на яких ти можеш покластись і перед якими можеш відкритись. Ті, перед ким ти можеш бути самим собою. Ті, хто приймуть тебе та твої звички і не будуть дорікати за них. І знаєте, люди правду кажуть: «Щасливий той, хто пізнав тайну дружби.»
Отже, дружба — це невідємна складова нашого життя, без якої ми ніколи не станемо впевненими, щасливими і врешті-решт — самими собою.