Завдання: Списати текст ,розставити розділові знаки, у дужках
пояснити правила щодо відповідних знаків , підкреслити вивчені
орфограми в тесті
Люди ходили понуривши голови. Було до болю шкода затоптаної
чужоземцями запроданої рідної землі. Невже ж ти навік будеш
невільною Україно?
Селянські нивки стояли неорані земля пересихала. Треба було сіяти.
Максим став на краю нивки.Після першого помаху золоті зерна
бризнули на чорнозем широким віялом. Максимові пригадалось як
дід учив його сіяти. Високий худий дід спроквола крокував нивою
вимахуючи закачаною до ліктя правою рукою.
Першу сівбу дід починав без шапки. Урочисто поглядаючи на внука
він промовляв Під праву ,під праву
Земля м’яко танула під чобітьми. Здавалось вона втягує в себе все
труд і піт селянина його радощі й страждання турботи й надію.
Максим замислено дивився на блідо- рожеву смугу над лісом. Враз на
землю впали косі пучки променів. Чисто немов сльози немовляти
роси спалахнули заграли барвами
Колобок
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг... Аж іде ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
У кожній змінною частини мови є своя початкова форма. Наприклад, у іменника — це форма називного відмінка однини, крім тих слів, які вживаються тільки у множині: яблуні — яблуня, чоботи — чобіт, але ваги, граблі, штани, чорнило, перила.
У прикметників початковою формою вважається слово чоловічого роду однини: синій, гарний, беззлобний.
У дієслів початковою формою є невизначена форма дієслова, або інфінітив: запитати, відвернути, принести.
змінюваних займенників початковою формою буде називний відмінок однини чоловічого роду (якщо є рід): мій, ваш, який.
Займенники який такий не змінюються за відмінками, значить, у них початкова форма— чоловічий рід однини.
Це?