Завдання. Спочатку переписати односкладні речення, а потім двоскладні. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. 1. Односкладні речення.
2. Двоскладні речення.
Щиросердне Боже слово зберігає наша мова у своїй скарбниці. (Д. Білоус.)
Від теплого слова і лід розмерзається. (Нар. творч.)
Не вмре слівце моє смагляве! (П. Перебийніс.)
Люблю легенди нашої родини. (Л. Костенко.)
Будь господарем своєму слову. (Нар. творч.)
Слово. Перед ним упади на коліна. (М. Данько.)
Удар забувається, а слово пам’ятається. (Нар. творч.)
Буду я навчатись мови золотої. (А. Малишко.)
Умій сказати, умій і змовчати. (Нар. творч.)
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. (Нар. творч.)
Не вмістити слів скарбницю в товстелезнім словнику. (С. Коваль.)
Любіть свою мову! (В. Сосюра.)
1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).
Прислівники дії відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).
У кожної людини свій характер і своі думки. Не шукай серед друзів такого ж як ти. Вони теж люди і мають свої мрії і бажання. Якщо будеш шукати у людях таких же як і ти, залишишся без друзів!Якщо б усі люди на планеті були роботами, подібними один до одного, то не було б не розмов, ні різнобарв'я, ні сварок, не було б нічого. Кожного з нас створен зі своїм вподобанням, зі своїми мріями і думками. Не треба гратись у гру "знайди своє відзеркалення", адже у тому й краса дружби - кожен може поділитись своїм.
Знай: Друг не іграшка, що втілює тебе!