Завдання: указати чим ускладненні речення
1. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (вставним словом)
2. Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.
3. Це, може, навіть і не вірші, а квіти, кинуті тобі.
4. Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали.
5. Настане день, обтяжений плодами.
6. Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.
7. Розбившися грудьми об полустанок, в траві лежить березовий Ікар.
8. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч.
9. У тих піснях оживає і босоноге дитинство, і матусина пісня колискова тихе надвечір’я і біленька вишня в саду.
10. Спить моє рідне село, оповите серпанком нічним.
11. Одне слово, кожен лишався при своїх клопотах.
12. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві.
- Привіт, Оленко. Чого ти така сумна?
- Привіт, Мар'яно. Та в мене мама захворіла на грип, та й отримала ускладнення.
- Нічого собі, співчуваю. В мене колись була така сама історія. Після грипу я отримала запалення легень.
- Справді? І тобі вдалось вилікуватись?
- Як бачиш, стою перед тобою жива-здорова.
- А ти лежала в лікарні?
- Так, в нашій обласній інфекційній лікарні.
- І довго ти там перебувала?
- Так, досить довго. Близько двох тижнів.
- А чи висока в тебе була температура?
- Близько сорока.
- Нічого собі, в мами лишень до тридцяти восьмі піднімається. Може, обійдеться.
- Звичайно! Варто вірити, що все буде добре! Передавай мамі привіт, нехай одужує.
- Дякую тобі за підтримку. Можу я тобі подзвонити, якщо в мене виникнути питання щодо реабілітації?
- Звичайно, завжди до твоїх послуг! Щасти!