Завдання: визначити засоби зв’язку речень у тексті.
(1) За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання
академіка гравюри. (2) Тоді ж було влаштовано виставку творів митців,
відзначених високими званнями. (3) Шевченко виставив автопортрет,
намальований олійними фарбами.
(4) Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою
у вусі. (5) Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового
Запорізької Січі, духовного провідника народу. (6) Певно, це був протест
проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.Завдання: до тексту дібрати заголовок; сформулювати тему,
мікротеми, основну думку; визначити засоби зв’язку речень у тексті.
(1) За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання
академіка гравюри. (2) Тоді ж було влаштовано виставку творів митців,
відзначених високими званнями. (3) Шевченко виставив автопортрет,
намальований олійними фарбами.
(4) Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою
у вусі. (5) Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового
Запорізької Січі, духовного провідника народу. (6) Певно, це був протест
проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).