Речення складне, зі сполучниковим підрядним зв'язком, складнопідрядне з кількома підрядними, з неоднорідною підрядністю, розповідне, неокличне. Далі вам треба виділити межі простих речень у Вашому складному реченні. Для цього квадратними дужками покажіть перше просте речення [Весна охоче роз'ятрить вашу печаль]. Тепер ми робимо його розбір: 1 - речення умовно просте, двоскладне, поширине, повне, неускладнене, стверджувальне. Далі виділяємо круглими дужками межі наступного простого речення (щоб молодими легіонами мчати, не обертаючись уперед повз вас туди). Робимо його синтаксичний розбір: 2 - речення умовно просте, односкладне, безособове, поширене, повне, ускладнене дієприслівниковим зворотом, стверджувальне. Тепер виділяємо круглими дужками останнє просте речення (де ще залишились подекуди сніги). Робимо його синтаксичний розбір: 3 - речення умовно просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене, стверджувальне. Також вам треба підкреслити головні і другорядні члени речення. Однією лінією ви підкреслюєте слова "весна", "сніги", двома - "роз'ятрить", "мчати", "залишились", хвилястою лінією - "охоче", "вашу", пунктиром - "печаль", штрих-пунктиром - "молодими легіонами", "не обертаючись уперед повз вас туди", "ще", "подекуди". Якщо знадобиться накреслити схему, то спочатку намалюєте квадратні дужки, потім поставите кому, намалюєте круглі дужки зі словом "щоб" усередині, а після цього - ще одну кому, круглі дужки зі словом "де".
Переносне значення слів – це мовний художній засіб, закладений в його понятті переносити значення найменування з одного предмету на інший, воно несе асоціативні стосунки, тобто ґрунтуються на асоціаціях. Щодо завдання, ми знаємо, що переносне значення слів може бути впроваджене за до метафори, метонімії, синекдохи, які вважаються літературознавчими поняттями, де:
Метафора – це перенесення значення слова на основі подібності внутрішніх чи зовнішніх ознак.
Приклад: Голова колони здалася через пагорба, і Стів припав до оптичного прицілу «Браунінга».
Голова колони - військовий термін, який означає «передня частина» колони. Слово «голова» має переносне значення, яке ґрунтується на асоціації щодо розташування в колоні, подібності голова - перший, вищий, фронтальний.
Треба сказати про уособлення як вид метафори, тому що приведені слова для утворення мовних засобів мають його прямі ознаки, тому що уособлення – це перенесення особливостей поведінки людини на живу та неживу природу
Приклад: 1) Небо плаче дощем, а я плачу про нього, Схожу з глузду день за днем, В моїй душі один лише він.
Небо плаче – ми розуміємо, що небо не може плакати, тобто перенесення значення гається в схожесті проявів: л’є дощ – небо плаче
2) Вітер, вітер ... Грає, співає, Спритно листя з дерев зриває, На прогулянку з собою кличе, Що в душі у мене - він не знає.
Вітер грає, співає – як і в попередньому прикладі, вітер не може співати та грати, в цьому прикладі ми бачимо асоціативне перенесення вітер дме, віє - вітер грає, співає
Метонімія – це перенесення значення за суміжністю на основі просторового, логічного, тимчасового зв'язку або на основі виникаючих асоціацій.
Приклад:
1) Божевільні вчинки засліплюють, народжуються з сліпоти і небачення зовнішніх обставин.
Вчинки засліплюють – в цьому прикладі мається на увазі, що вчинки мають пряме значення чемних результатів, в слові засліпили переноситься значення «вражають», тобто перенесення значення ґрунтується на суміжності дії та результату дії (вчинки мають результат небачення зовнішніх обставин)
2) Місто святкує День повного звільнення від фашистської блокади.
Місто святкує – ми розуміємо, що місто не може святкувати, бо це неживий предмет. Слово «місто» передає перенос значення з населеного пункту на його мешканців (мешканці святкують)
Синекдоха – це перенесення значення за суміжністю на основі відношення частини до цілого. В завданні не має прикладу синекдохи. На всяк випадок можна привести такий приклад: Це був кращий голос країни.
Далі вам треба виділити межі простих речень у Вашому складному реченні. Для цього квадратними дужками покажіть перше просте речення [Весна охоче роз'ятрить вашу печаль]. Тепер ми робимо його розбір:
1 - речення умовно просте, двоскладне, поширине, повне, неускладнене, стверджувальне.
Далі виділяємо круглими дужками межі наступного простого речення (щоб молодими легіонами мчати, не обертаючись уперед повз вас туди). Робимо його синтаксичний розбір:
2 - речення умовно просте, односкладне, безособове, поширене, повне, ускладнене дієприслівниковим зворотом, стверджувальне.
Тепер виділяємо круглими дужками останнє просте речення (де ще залишились подекуди сніги). Робимо його синтаксичний розбір:
3 - речення умовно просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене, стверджувальне.
Також вам треба підкреслити головні і другорядні члени речення. Однією лінією ви підкреслюєте слова "весна", "сніги", двома - "роз'ятрить", "мчати", "залишились", хвилястою лінією - "охоче", "вашу", пунктиром - "печаль", штрих-пунктиром - "молодими легіонами", "не обертаючись уперед повз вас туди", "ще", "подекуди".
Якщо знадобиться накреслити схему, то спочатку намалюєте квадратні дужки, потім поставите кому, намалюєте круглі дужки зі словом "щоб" усередині, а після цього - ще одну кому, круглі дужки зі словом "де".
Переносне значення слів – це мовний художній засіб, закладений в його понятті переносити значення найменування з одного предмету на інший, воно несе асоціативні стосунки, тобто ґрунтуються на асоціаціях. Щодо завдання, ми знаємо, що переносне значення слів може бути впроваджене за до метафори, метонімії, синекдохи, які вважаються літературознавчими поняттями, де:
Метафора – це перенесення значення слова на основі подібності внутрішніх чи зовнішніх ознак.
Приклад: Голова колони здалася через пагорба, і Стів припав до оптичного прицілу «Браунінга».
Голова колони - військовий термін, який означає «передня частина» колони. Слово «голова» має переносне значення, яке ґрунтується на асоціації щодо розташування в колоні, подібності голова - перший, вищий, фронтальний.
Треба сказати про уособлення як вид метафори, тому що приведені слова для утворення мовних засобів мають його прямі ознаки, тому що уособлення – це перенесення особливостей поведінки людини на живу та неживу природу
Приклад: 1) Небо плаче дощем, а я плачу про нього, Схожу з глузду день за днем, В моїй душі один лише він.
Небо плаче – ми розуміємо, що небо не може плакати, тобто перенесення значення гається в схожесті проявів: л’є дощ – небо плаче
2) Вітер, вітер ... Грає, співає, Спритно листя з дерев зриває, На прогулянку з собою кличе, Що в душі у мене - він не знає.
Вітер грає, співає – як і в попередньому прикладі, вітер не може співати та грати, в цьому прикладі ми бачимо асоціативне перенесення вітер дме, віє - вітер грає, співає
Метонімія – це перенесення значення за суміжністю на основі просторового, логічного, тимчасового зв'язку або на основі виникаючих асоціацій.
Приклад:
1) Божевільні вчинки засліплюють, народжуються з сліпоти і небачення зовнішніх обставин.
Вчинки засліплюють – в цьому прикладі мається на увазі, що вчинки мають пряме значення чемних результатів, в слові засліпили переноситься значення «вражають», тобто перенесення значення ґрунтується на суміжності дії та результату дії (вчинки мають результат небачення зовнішніх обставин)
2) Місто святкує День повного звільнення від фашистської блокади.
Місто святкує – ми розуміємо, що місто не може святкувати, бо це неживий предмет. Слово «місто» передає перенос значення з населеного пункту на його мешканців (мешканці святкують)
Синекдоха – це перенесення значення за суміжністю на основі відношення частини до цілого. В завданні не має прикладу синекдохи. На всяк випадок можна привести такий приклад: Це був кращий голос країни.