1.Суфіксальним 2.Біленький,чорненькикий,червонісінький 3-41. Суфікс -ов- уживається:а) незалежно від наголосу в прикметниках після твердого при голосного: службовий, добовий, кавовий, позачерговий,безготівковий, безпомилковий;б) у прикметниках після букв ж(же), ч(че), ш(ша), щ(ща), й (йот), а також після тих, що позначають м' які при голосні, якщо наголос падає на закінчення: дріжджовий, ножовий, плечовий, кочовий, больовий, кахльовий, життьовий;в) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників твердої групи: батькова, батькове, Карпова, Карпове, інженерова..2. Суфікс -ев- уживається:а) у прикметниках після м'яких чи шиплячих приголосних, якщо наголос падає переважно на основу слова: багатогалузевий, вензелевий, кришталевий, грудневий;б) у прикметниках, утворених від іменників ІІ відміни м'якої групи, які в початковій формі мають кінцевий твердий при голосний основи: місце — місцевий, серце — серцевий, під серцевий, навколосерцевий, кільце — кільцевий, в) у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворених від іменників м'якої та мішаної груп: Ігорева, Іго реве, Лазарева, Лазареве.3. Суфікс -єв- пишеться:а) у прикметниках з наголосом на основі, у яких перед суфіксом уживаються м'які приголосні [н':], [т':], [й]: значеннєвий,насіннєвий, сміттєвий, миттєвий, життєвий, лататтєвий, взуттєвий, б) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників м'якої групи з кінцевим приголо сним основи [й]: Аркадієва, Аркадієве, Сергієва, . Варто звернути особливу увагу на прикметники, у яких мож ливе вживання різних суфіксів залежно від наголосу, а також від лексичного значення слова: життєвий — життьовий взуттєвий — взуттьовий борщевий — борщовий дієвий — Слова життєвий і життьовий походять від слова "життя" це просто різні форми прикметника..н.п життєвий шлях,життьова людина)) 6.Правельно-грушевий (н.п.грушевий сік)
Твір називається "Крилаті брати" Вирішила княгиня побудувати новий замок. З’їхалися іноземні майстри, показують свої малюнки. Німець – фортецю з товстими мурами, араб – палац із мальованими вежами, італієць – схожу на орлине гніздо башту. Тут троє братів-буковинців принесли свій сплетений із лози замок. Невимовно прекрасний був цей витвір. Побачила княгиня й зачудувалася. Почали брати замок будувати. Прокидалися вони, коли було темно, а спати лягали, коли переконувалися, що за день усе зроблено гаразд. Стіни швидко підводились угору. Здавалося, замок сам виростає із землі. Слава про будову линула по навколишніх князівствах. Приходили князі й бояри, просили братів і їм збудувати прекрасні житла. Будівництво закінчувалося. Княгиня благала майстрів нікому не зводити нічого подібного. Обіцяла зробити їх боярами, озолотити. Відмовилися брати, бо вони звикли до праці. Ось забито останній цвях. Тут княжі слуги сокирами розвалили риштування. Майстри зосталися на даху. Княгиня гукнула їм: «Тепер будуйте, що хочете!» Не знали брати, як на землю спуститися. Але тут вони побачили журавлів, що пливли в блакиті неба. Блискавкою майнула думка: «Дерев’яні крила!» Схопилися майстри за інструмент. За якийсь час вони мали три пари крил. Прив’язали вони крила до плечей, стрибнули з вежі й полетіли за журавлями.
2.Біленький,чорненькикий,червонісінький
3-41. Суфікс -ов- уживається:а) незалежно від наголосу в прикметниках після твердого при голосного: службовий, добовий, кавовий, позачерговий,безготівковий, безпомилковий;б) у прикметниках після букв ж(же), ч(че), ш(ша), щ(ща), й (йот), а також після тих, що позначають м' які при голосні, якщо наголос падає на закінчення: дріжджовий, ножовий, плечовий, кочовий, больовий, кахльовий, життьовий;в) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників твердої групи: батькова, батькове, Карпова, Карпове, інженерова..2. Суфікс -ев- уживається:а) у прикметниках після м'яких чи шиплячих приголосних, якщо наголос падає переважно на основу слова: багатогалузевий, вензелевий, кришталевий, грудневий;б) у прикметниках, утворених від іменників ІІ відміни м'якої групи, які в початковій формі мають кінцевий твердий при голосний основи: місце — місцевий, серце — серцевий, під серцевий, навколосерцевий, кільце — кільцевий, в) у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворених від іменників м'якої та мішаної груп: Ігорева, Іго реве, Лазарева, Лазареве.3. Суфікс -єв- пишеться:а) у прикметниках з наголосом на основі, у яких перед суфіксом уживаються м'які приголосні [н':], [т':], [й]: значеннєвий,насіннєвий, сміттєвий, миттєвий, життєвий, лататтєвий, взуттєвий, б) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників м'якої групи з кінцевим приголо сним основи [й]: Аркадієва, Аркадієве, Сергієва, . Варто звернути особливу увагу на прикметники, у яких мож ливе вживання різних суфіксів залежно від наголосу, а також від лексичного значення слова: життєвий — життьовий взуттєвий — взуттьовий борщевий — борщовий дієвий —
Слова життєвий і життьовий походять від слова "життя" це просто різні форми прикметника..н.п життєвий шлях,життьова людина))
6.Правельно-грушевий (н.п.грушевий сік)
Вирішила княгиня побудувати новий замок. З’їхалися іноземні майстри, показують свої малюнки. Німець – фортецю з товстими мурами, араб – палац із мальованими вежами, італієць – схожу на орлине гніздо башту.
Тут троє братів-буковинців принесли свій сплетений із лози замок. Невимовно прекрасний був цей витвір. Побачила княгиня й зачудувалася.
Почали брати замок будувати. Прокидалися вони, коли було темно, а спати лягали, коли переконувалися, що за день усе зроблено гаразд.
Стіни швидко підводились угору. Здавалося, замок сам виростає із землі.
Слава про будову линула по навколишніх князівствах. Приходили князі й бояри, просили братів і їм збудувати прекрасні житла.
Будівництво закінчувалося. Княгиня благала майстрів нікому не зводити нічого подібного. Обіцяла зробити їх боярами, озолотити. Відмовилися брати, бо вони звикли до праці.
Ось забито останній цвях. Тут княжі слуги сокирами розвалили риштування. Майстри зосталися на даху. Княгиня гукнула їм: «Тепер будуйте, що хочете!»
Не знали брати, як на землю спуститися. Але тут вони побачили журавлів, що пливли в блакиті неба. Блискавкою майнула думка: «Дерев’яні крила!» Схопилися майстри за інструмент. За якийсь час вони мали три пари крил. Прив’язали вони крила до плечей, стрибнули з вежі й полетіли за журавлями.