зделать морфологічний розбір слова: п'ятдесяти|

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

ответ:думаю, що б

Объяснение:

Якщо у нас немає розділових знаків (наприклад, степи, у них), то ми дивимося, на яку букву закінчується слово, перед яким нам потрібно ставити у/в.

Якщо є розіловий знак(так, як показано вгорі), то не звертаємо уваги на слово перед знаком, а дивимося тільки на першу літеру наступного слова, тобто те, яке буде стояти після нашого у/в

І потрібно уникати трьох приголосних. Наприклад, слово закінчується на головну, ми хочемо ставити "в",АЛЕ, наступлне слово посилається двома приголосними (цвях наприклад), тому ми маємо ставити У