ЖЕЛАТЕЛЬНО БЫСТРЕЕ «Хвилинка творчості». Написати міні-есе «Не вдар душі чужої навіть словом» із використанням складнопідрядних речень із підрядними означальними й з’ясувальними частинами (до 10 речень).
Зі мною по сусідству живе бабуся Зіна. Вона підгодовує котів зі всього нашого селища. Я вважаю, що у котів також розвинені засоби масової інформації. Точніше, масового інформування. Вони певним чином переговорюються між собою і розповідають один одному, де знаходиться їжа, де живе добра бабуся, яка нагодує. Це до речі доведено навіть наукою.Баба Зіна розповідала нам одну історію про дружбу котів і собак. Вона колись тримала у дворі пса Барона і двох котів: Платона і Тимофія. Тимофій насправді був кішкою, але його не назвали відповідним ім'ям, оскільки помилково визнали самцем. Так і жила кішка Тимофій. Барон дружив з котами, дозволяв їм ласувати з власної миски, ніколи не чіпав нікого з них, навіть не огризався. А якщо і гарчав, то виглядало це неначе жартома.Сусідський великий рудий кіт пристосувався до бабусиного двору і під час прогулянки нападав на Платона і Тимофія. При нагоді чужий кіт бив їх. Ті були набагато менше свого противника і не могли йому протистояти. Барон, коли бачив, що його друзів чіпають, з гавкотом рвався з ланцюга на до Одного дня він все-таки майже зловив чужого кота і загнав його під дідів столярний апарат. Але на крик, нявкання і гавкіт вискочила вся сім'я. Їм довелося немало повозитися з собакою, щоб безпечно звільнити сусідського хулігана і заспокоїти Барона. Такий ось випадок дружби кішок і собак стався у наших сусідів. Він справив на мене велике враження. Поки я не почув про нього, то зовсім не вірив, що коти можуть дружити з собакою. І вважав, що відношення собак до кішок може бути лише як до видобутку - злим і хижим.
Зимовий ліс схожий на зачаровану країну Снігової королеви. Тут царює тиша. Пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. Він також накинутий на гілки дерев, як шуби.
Здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.
Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.
Коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу гає за мандрівниками. Життя в зимовому лісі затихає, але не зупиняється.
Зимовий ліс схожий на зачаровану країну Снігової королеви. Тут царює тиша. Пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. Він також накинутий на гілки дерев, як шуби.
Здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.
Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.
Коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу гає за мандрівниками. Життя в зимовому лісі затихає, але не зупиняється.