Жив собі в одному селі заможний селянин.Якось узимку дружина й каже йому. Покладемо на дах три колоски для горобців！Не такий уже я багатий,щоб стільки зерна якимось горобцям викидати！

Багато дітей мріють про батьків які їх будуть кохати, дарувати подарунки, читати казку на ніч, гратися. Але ні кожному щастить у житті. Школяри міста Симферополя до дитячому будинкові. Вони принесли свої іграшки, подарували комп'ютер. Але це не все, що вони зробили. Вони написали в газету з проханням про до дітям, про те, що вони мріють про батьків та чикають на них. На це прохання відгукнулися багато людей. Вони були зворушені прийшовши у дітячий будинок. Діти були дуже раді їх приходу. Дітям не потрібні іграшки, їм потрібна батьківська любов. Ніхто з працівників дитячого будинку не замінить батьків, батьківську любов.

І ось одного дня до КОНВАЛІЇ ПРИЛЕТІЛА БДЖІЛКА . І СІЛА НА КОНВАЛІЮ . Конвалія не хотіла давати бджілці сідати на себе и крутила , крутилася . І раптом всі її Дзвіночки впали . Бджілка полетіла , адже саме вона  хотіла сісти на дзвіночки і зібрати нектар . Конвалія плакала . Але на наступний день в Конвалій знов появились ДЗВІНОЧКИ  .  А коли Бджілка прилетіла знов конвалія не заперечувала , щоб Бджілка сідала на Її Дзвіночки А навпаки дала їй збирати нектар . і від того часу Конвалшя друже з Бджілкою!