Жовтогаряча осінь стоїть над осокорами, розкинувши високо над землею блакитні небеса. По садах загуляли золоті падолисти, біле павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу. Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом. На городах уже зібрано, гарбузи, викопано картоплю, зрубано капусту.

Знайди та запиши в два стовпчики прикметники та дієслова.

Прикметники Дієслова

1 варіант
1.а
2.в
3.б
4.Співаємо,бачимо,возиш,виходьте.
5.Догляд-доглядати
Хвороба-хворіти
Стрибок-стрибати
Життя-жити
6.Косити-косиш
Збирати-збираєш
Ловити-ловиш
Дружити-дружиш
7. Біля моєї хати цвіли мальви. Вузенька стежка бігла до криниці. Там росла калина, шуміла молоденька тополя. За хатою цвіли вишні і яблуні.
2варіант
1.б
2.б
3.б
4.Говориш, дружимо,вивчаємо,збираєш,одягайте.
5.Малюнок-малювати
Зустріч-зустрічати
Плавання-плавати
Молодість-молодіти
6.Косити-косить
Збирати-збирає
Ловити-ловить
Бігати-бігає
7.Весна співає навкруги,бринить ніжним вітерцем.Усе в лісі радіє,а береза плаче.Берези,з яких взяли багато соку,засихають і швитко гинуть.

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, 

як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. 

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.