На високій сосні сидів співаючий птах. Серед галявини про них надувало лише погасле вогнище. Поранений заєць швидко втікав від мисливців. У повітрі повільно кружляв відірваний вітром листок. Він відчув пекучий біль у серці. Всі знають — під лежачий камінь вода не тече. Над водою стояла плакуча верба.1.почорнілий хліб ще лежав на столі .2.Листя ле укрило алею парку. 3.Запланований концерт так і невідбувся. 4.сивіюча мати не втрачала надію дочекатися свого сина. 5.Розштовхуючи гори, Дністер тече. 6.Мати співає, гойдаючи колиску. 7.Прочитавши книгу я пішов спати
1. Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому саду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).
Серед галявини про них надувало лише погасле вогнище.
Поранений заєць швидко втікав від мисливців.
У повітрі повільно кружляв відірваний вітром листок.
Він відчув пекучий біль у серці.
Всі знають — під лежачий камінь вода не тече.
Над водою стояла плакуча верба.1.почорнілий хліб ще лежав на столі
.2.Листя ле укрило алею парку.
3.Запланований концерт так і невідбувся.
4.сивіюча мати не втрачала надію дочекатися свого сина.
5.Розштовхуючи гори, Дністер тече.
6.Мати співає, гойдаючи колиску.
7.Прочитавши книгу я пішов спати