Змоделюйте словосполучення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній
відмінковій формі. Визначте, на які значення вказують закінчення іменників —
власних назв у формі родового відмінка однини. Наведіть приклади іменників —
власних назв, що у формі; родового відмінка однини мають паралельні закінчення.
Уведіть їх у речення.
1. Студент (Оксфорд), мешканець (Оксфорд). 2. Столиця (Мозамбік), вулицями
(Мозамбік). 3. На березі (Хорол), навчальні заклади (Хорол). 4. Центральними
вулицями (Занзібар), курорти (Занзібар). 5. Довжина (Гудзон), символіка (Гудзон).
1). витерти, тремтіти , щебетати
2).кришталь, вариво , межигірський, вичипурений
3).препишний, презлий,премилий,премужній
4).приземкуватий, прибережний, прибуток.
5). сфотографувати, счистити, сцідити, скоротити.
6). чилі, ерудиція , речитатив , ажиотаж,
8).поема "Енеїда", Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.
7). Франківський стиль/ Франківська доба
9) Золоті Ворота
10)згрупований, зчавити, безкультурний , зчесати
11).Антарктида, диктатор, єхидна, митрополит
12). прозаїк , індуїзм, альтруїст, , нуклеїновий.
Відповідь:
Абрикос — круглый бархатистый жёлто-оранжевый плод абрикосового дерева (Plunus armeniaca, оно же Armeniaca vulgaris). У абрикоса очень сладкая, хотя и не слишком сочная мякоть; внутри плода — косточка со съедобным ядром (в размолотом виде оно используется для ароматизации абрикосового конфитюра).
Абрикосовые деревья родом из Китая. Культивировать их стали древние персы, индусы и армяне (отсюда и латинское название дерева — Plunus armeniaca, армянская слива). В Европу абрикосы завезли древние греки более двух тысячелетий назад.
У этого плода много названий. В словаре Даля русскими синонимами слова абрикос значатся желтосливник и морель; в Средней Азии его зовут урюком (впрочем, во всём мире это слово прижилось для обозначения сушёных абрикосов с косточкой), а на юге России, Кавказе и в Молдавии — жердела (жердёлы) или за́рзары (чаще всего этими словами называют дикорастущий, а не культурный абрикос). Что же касается европейского слова абрикос, у него вообще очень сложная история: оно прижилось в Европе благодаря каталанскому языку, в который попало из арабского, в том время как арабы позаимствовали его из латыни: на языке древних римлян название плода звучало как praecoquus — скороспелый.
Абрикосы полезны: богаты каротином (витамин А, который загару и защищает кожу от ультрафиолета), минералами (железо, кальций, магний, натрий, фосфор, фтор), легко усваиваемой фруктозой. Кроме того, свежие плоды низкокалорийны (в отличие от сушёного абрикоса — кураги и урюка).
Пояснення: