Знайдіть однорідні члени речення і поставте між ними коми. 1. Тож ставай до хороводу і за піснею народу далі йди в святкову ніч щастю власному навстріч! (М. Бажан). 2. Ми в’їжджаємо на шкільне подвір’я, де ясніє великими вікнами двоповерхова з червоної цегли школа (М. Стельмах). 3. Горять міняться на очах сині зелені бузкові оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини. 4. За чорними шибками хлюпотів дощ, якось тужно надсадно шуміли на вітрі мокрі обважнілі сосни (З тв. В. Козаченка). 5. Високо над грядою гір ключем пролітали в сонячному небі якісь бистрі тонкошиї птахи (О. Гончар). 6. Раптом над ним пронеслась, мов хмара, тінь великого з розпростертими крилами птаха (В.Гжицький). 7. Високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі іуси у плавні на ніч (М. Коцюбинський). 8. Вилізли тіні з садків з-під стріх із-за повіток (А. Головко).
Великдень - одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми їздимо до бпбусі. Від неї я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Вмію дати крашанці належні фарби і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує радість життя і любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі я готую голубу крашанку, бо її дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.
Мені подобається вставати рано-вранці, бігти в сад і чекати перших променів сонця, яке в цей день «грає» і приносить людям щастя і здоров’я. Бабуся навчила мене і молитви, з якою звертаюся до сонечка з проханням освітити мене добротою, красотою і любощами. Я впевнена, народні свята і обряди слід відновити, бо це не тільки форма дозвілля. Вони до очиститися від бездуховності, оживлять наші душі.
Відповідь:
Усі знають,що кожна людина індивідуальна — та має свій тяжкий характер. У цій повісті описується саме найпоширеніші види. Такі як гордість,заздрість,жорстокість,та інше. Кожна людина по-своєму добра та погана. Важливо друг до друга ставитися добре,та з повагою. Про це і йдеться у цьому творі. Кожна людина проблематична,та треба знайти підхід,до даного характеру,а потім людина сама вам відкриється. Особливо на той час,коли ішла Друга Світова Війна (час коли усе відбувається), у людей були дуже важкі часи,і характери мінялися. Усі були похмурі,сумні. Але зараз усе мирно та спокійно. Яка би людина не була,тяжка за характером,або навпаки, треба знайти підхід,і усе. Так Ніна Бічуя і написала свій твір,і тут,у творі може знайтися і ти.
Пояснення: