Знайдіть речення яке відповідає схемі[о:о,о,о]розділові знаки пропущені.а) На будинках на деревах на парканах усюди червоний відблиск.б)Рівний залитий сонцем степ принишк.в)Мені приснились ночі солов'їні дівочі співи пахощі левад.ґ)Усе в чеканні спілі краплі рос земля місяць вишні тополі.
І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.
Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.
Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.
Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.
Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…
Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими.
А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.
Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.
3 давніх-давен (прислівник) на(прийменник) Русі (іменник) процвітало (дієслово) кораблебудування(іменник). Київські (прикметник) умільці(іменник) придумували(дієслово) нові (прикметник) й (сполучник) нові (прикметник) типи(іменник) суден(іменник). Від(прийменник) перших (числівник) примітивних (прикметник) човнів(іменник), видовбаних (дієприкметник) або (сполучник) випалених(дієприкметник) у(прийменник) стовбур(іменник)і дерева(іменник), руський (прикметник) флот(іменник) пройшов(дієслово) великий (прикметник) шлях(іменник) розвитку(іменник). 3'явилися(дієслово) човни(іменник) завдовжки до(прийменник) п'ятнадцяти (числівник) метрів(іменник), які (сполучник) вміщували(дієслово) до(прийменник) півсотні(числівник) воїнів(іменник). Наближаючись(дієприслівник) до(прийменник) ворога, одні (числівник) воїни(іменник) гребли(дієслово), затулені(дієприкметник) щитами(іменник), інші (займенник) натягували (дієслово) луки(іменник) або (сполучник) стискали(дієслово) в(прийменник) руках(іменник) списи(іменник), готуючись(дієприслівник) до(прийменник) ближнього(прикметник) бою(іменник). Були(дієслово) на (прийменник) таких (займенник) човнах(іменник) і вітрила(іменник), які (сполучник) ставали(дієслово) підмогою(іменник) гребцям(іменник). Пізніше(прислівник) на(прийменник) Русі(іменник) з'явилися(дієслово) великі (прикметник) кораблі(іменник), у(прийменник) яких (сполучник) під(прийменник) палубою(іменник) сиділи(дієслово) гребці(іменник), заховані(дієприкметник) від(прийменник) ворожих (прикметник) стріл(іменник) і (сполучник) каменів(іменник). У(прийменник) них (займенник) уже(частка) були(дієслово) високі (прикметник) щогли(іменник) та (сполучник) по (прийменник) кілька (займенник) вітрил(іменник). На(прийменник) цих (займенник) же(частка) суднах(іменник) плавали (дієслово) руські (прикметник) купці(іменник) до(прийменник) найдальших (прикметник) земель(іменник), Бо (сполучник) й (сполучник) Київ(іменник) та й (сполучник) інші (займенник) великі (прикметник) міста(іменник) нашої (займенник) землі(іменник) вели(дієслово) жваву (прикметник) торгівлю(іменник) з(прийменник) багатьма (числівник) народами(іменник) (М. Слабошпицький).
Объяснение: