Знайдіть у реченні омоніми, поясніть їх стилістичну роль. А він усе дивився туди, за фіранку, де зірка по небу пливла над вікном. У пеклі наших доль не знаєш сам : ти бранець чи обранець. Він мав усі хиби, крім одної: він ніколи не був нудний. Був холодний місяць лютий, Лис ходив голодний, лютий. Ця ніч на нас накинута покровамти, і ти течеш до мене, як ріка. ​

мне, а я тебе Спишіть речення. Над кожним прикметником скорочено надпишіть його групу за значенням. Підкресліть прикметники, які перейшли з однієї групи в іншу. 1. І в небі жайворон співа, мов струмінь з срібною водою (Олександр Олесь). 2. Поволі, широко ступає Мартин і чавунною* жменею розсипає бурштинове* зерно (У. Самчук). 3. Весняний вечір, зорі дикі. В калюжах грозяна вода (А. Малишко). 4. Хвиля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила Федоренкові обличчя гарячим рум’янцем (Я. Качура). 5. Ольга спить, закутана в теплу ведмежу шубу (Я. Галан)

Море ... яке вона чарівне і прекрасне.Дивишся на нього і задумуєшся : а як воно виникло . яка його історія,і взагалі , що це таке " море " ? Воно далечіє і хвилі його мов би торкаться моїх ніг.Вона дуже чарівне , і коли я все ближче , і ближче підхожу до нього , то розумію , що це і є Божа краса.Цього року я була в перше на морі.Мені всього 13 років, і я ше побачу не одне море в світі. Попри це , моя перша зустріч з морем запамятаєтиься мені назавжди, бо це було просто неймовірно.Я раділа, що живу на цій Землі , бо теплі хвилі моря бовваніли ; лоскотали сонячні промінчики моє лице .То ж мені буде шо згадати ,бо ця зустріч була дививожню.