ЗНО ТЬ ВСІ 30б
Неоднорідні означення є в реченні (розділові знаки пропущено). *
(А)На липах з'явилося свіже молоде пахуче листя.
(Б)Одшуміли перші весняні грози.
(В)Прийде пісня мов дружна весна шумовита рвучка голосна.
(Г)Якісь солодкі ніжні любі спогади та думки колисали його серце.
Перед однорідними членами речення треба поставити двокрапку, а після них - тире в реченні (розділові знаки пропущено) *
(А)А слово може стати й ніжною запашною квіткою і живою водою і гострим ножем і розжареним залізом і брудом.
(Б)А тим часом місяць пливе оглядать і небо і зорі і море та глянуть на люде що вони говорять щоб Богові вранці про те розказати.
(В)Усе на світі неземними узами чебрець і сніг журавку і печаль єднає мудро благовісна музика.
(Г)Сміється небо і вершини підкови згублені в полях і хміль повитий на балконі і місяць в синіх небесах.
Виділене слово є вставним у реченні (роділові знаки пропущено). *
(А)Я /принаймні/ знаю правила поведінки в громадських місцях.
(Б)Хлопці про наші плани на це літо /навіть/ не здогадувалися.
(В)Бали хризантем проводять / як правило/ наприкінці листопада.
(Г)Інколи найщиріша правда /здається/ такою неправдоподібною.
Позначте речення з відокремленою прикладкою (розділові знаки пропущено). *
(А)Уночі повалив сніг тихий густий.
(Б)Вона всміхнена а він сумний нахмурений.
(В)Ти живеш у прекрасному й чарівному місті Києві.
(Г)Ходить вітер мрійник мій веселий по дніпровій сивій ковилі.
я проживаю у селі великі бірки, майже на його окраїні, на вулиці євгена коновальця.вона не дуже довга, проте широка. у кінці вулиці — сільський стадіон. біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.вулиця є. коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. коли ввечері йдеш вулицею, тебе дивні пахощі з кожного городу. ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів! восени моя вулиця барвиста. цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.але найбільше я люблю свою вулицю взимку. все навколо біле-біле. снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.на нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.
моя кімната невелика, але дуже затишна. мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. у шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю є завдання. коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. далі — шафа для одягу. з іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". тут я роблю ранкову зарядку. біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. на стіні над диваном висить невеличкий килим. постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. на комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. на стіні над комодом — кілька моїх малюнків. на підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі св.