Спілкування є дуже важливим у нашому житті , завдяки йому можна як до людині так її й образити.Кожен їоче щоб до нього добре ставились.Ось чого потрібно мені від спілкування: 1)Перше і найважливіше - я не хочу щоб мене ображали, як при мені так і позаочі; 2)Образою також вважається поставлена вчителем двійка, навіть якщо я її заслужив(-ла) ; 3)Друзі повинні звертатись до мене по батькові , адже я розумніший (-ша ) за них і вимагаю поваги; 4) Ніхто не повинен вживати у розмові зі мною слів яких я не розумію ( особливо вчителі математики та англійської) 5)По дотримуватись цієї інструкції при кожній розмові зі мною; 6) вітитатись словами "прівет" , "хай" , жодного " добридень" я чути не хочу; 7) прощатись словом "пока " а не " допобачення" (до двох останніх пунктів виключення тільки директору школи) Інструкція входить в дію з 13.11.2013 XD
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!
1)Перше і найважливіше - я не хочу щоб мене ображали, як при мені так і позаочі;
2)Образою також вважається поставлена вчителем двійка, навіть якщо я її заслужив(-ла) ;
3)Друзі повинні звертатись до мене по батькові , адже я розумніший (-ша ) за них і вимагаю поваги;
4) Ніхто не повинен вживати у розмові зі мною слів яких я не розумію ( особливо вчителі математики та англійської)
5)По дотримуватись цієї інструкції при кожній розмові зі мною;
6) вітитатись словами "прівет" , "хай" , жодного " добридень" я чути не хочу;
7) прощатись словом "пока " а не " допобачення" (до двох останніх пунктів виключення тільки директору школи)
Інструкція входить в дію з 13.11.2013 XD
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!