"Вихованість — це вміння поводитись". Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
2. усе було- і сум, і самота, і горе втрат, і дружба нефальшива.
3. мені наснився сад вишневий, і грона ягід золотистих, і трав рясних вінок зелений, і розсип квіточок барвистих.
4.У хуртовині наших днів, ми зостаємось не одні: із нами радість і печаль, і те, чого уже не жаль.
5. А втім вічні теми: життя ісмерть, добро і зло, правда і кривда, багатство і убозтво, любов і ненависть, спонукали б до цікавої бесіди.
6.Це якраз та остання мить, коли без голосу мелодія вже розпадеться, утратить себе, коли треба ламати, рвати, вибухати, злітати у вибухові, виплескувати в надмірі щирості своє серце, почуття й душу іншим.
7.Агент примовочками смішком то так, то сяк підкочується до дядьків втирається в довір'я, але не квалитера повідати про Америку.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
1.душа шукає не прощення-прощ.
2. усе було- і сум, і самота, і горе втрат, і дружба нефальшива.
3. мені наснився сад вишневий, і грона ягід золотистих, і трав рясних вінок зелений, і розсип квіточок барвистих.
4.У хуртовині наших днів, ми зостаємось не одні: із нами радість і печаль, і те, чого уже не жаль.
5. А втім вічні теми: життя ісмерть, добро і зло, правда і кривда, багатство і убозтво, любов і ненависть, спонукали б до цікавої бесіди.
6.Це якраз та остання мить, коли без голосу мелодія вже розпадеться, утратить себе, коли треба ламати, рвати, вибухати, злітати у вибухові, виплескувати в надмірі щирості своє серце, почуття й душу іншим.
7.Агент примовочками смішком то так, то сяк підкочується до дядьків втирається в довір'я, але не квалитера повідати про Америку.