Сьогодні ми з матусею вирішили посадити квіточки. Встали вранці , купили насіння , одяглися тай пішли до клумби. Мати показувала як саджати : спочатку викопати маленку ямку , потім кинути декілька насінин , загорнути зверхи землею і трохи поляти. Мама так гарно це робила , так обережно , неначе голубка. До кожної насінинки вона щось говорила ,співала. І ось нарешті ми все посіяли , і вирішили прийти через тиждень. Прийшовши, я була вражена ! Маленькі листочки , неначе живі ,тягнулися до сонці та співали мамину пісню . Це було чудово . І ми з матінкою назавжди запамятали цей день.
1 Обвіяний духом поезії пісень, неба, тепла, квіток, я неначе бачив душею свою Україну
2 Нас об'єдную Україна, наша земля, наш спільний вибір – жити мирно в одній державі.
3 І я устану, гордий і суворий, готовий в путь!
4 Співає українець, на війну йдучи. Співає журячись. Співає, весілля справляючи. Співає хату муруючи
5 Бездухі мають рабську душу — покірну, зрадницьку, байдужу
6 Невдаха діагностує все, окрім власної нікчемності
7 Самовіддано працюючи на благо України, Володимир Вернадський своїми відкриттями істотно збагатив світову науку
8Духовна культура зв'язана з матеріальною культурою міцними нитками, хоч і невидимими
9 Важливо будувати себе, ні на кого не оглядаючись.
Объяснение: