Зробіть схему до складно підрядного речення

Це роздуми про те , що ти робиш , про твої успіхи у навчанні , у праці, про ставлення до батьків , учителів , друзів і недругів , про те що вже досягнуто й чого ще треба досягти​

Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.

Можна сказати, що людина сама себе вилучила з природи. За різними точками зору, це сталося або з початком використовування вогню, або з появою перших поселень, які ще дуже віддалено нагадували сучасні міста. Людина мовби розірвала пуповину, яка зв’язувала її з усім світом, зосередившись на суто побутових проблемах, а згодом — на політичних і економічних. З тієї далекої пори людство почало використовувати природу жорсто­кіше від найостаннішого раба. Ми забули, що природа є нашою матір’ю майже в прямому розумінні цього слова. Чим далі — тим більше. XX століття залишило нам у спадок вичерпані надра, забруднені ріки, отруєне повітря. Яким же шляхом підемо ми, люди третього тисячоліття від Різдва Христова?