Зробіть синтаксичний розбір речень, накресліть схеми
а) Усі вдивляються в зоряне небо, але ніхто нічого там не міг помітити, хоч журавлиний клекіт ставав усе виразнішим (А. Шиян).
б) На небі раптом зашуміло й загуло, неначе сосновий ліс на вітрі, а чорна хмара так швидко росла й бігла, що можна було слідкувати за нею очима (І.Нечуй-Левицький).
Запишіть речення, розставте розділові знаки, підкресліть граматичні основи
1. А там позаду на валу міськім біліють вежі золотом густим горять хрести і тиша залягає (М. Зеров). 2. Якщо відома відстань йти ніби легше і не такими довгими здаються верстви (В. Шевчук). 3. У цей час Димко блукав по лісі шукаючи Зеленоочку а коли стало зовсім темно то він сів на пеньок і задумався (В. Шевчук). 4. Коли Димко знайшов Зеленоочку то світив уже місяць і роса падала на світ і на все живе у ньому.
Наш прапор установлений на адміністрації майорить, красується, привертає увагу, як односельців, так і гостей рідного краю.
Моя Борзнянщина – це край багатий сосновими лісами, заплавними луками, осоковими болотами, лісостеповими і поліськими ландшафтами.
Сонечко усміхається до нас і грається з нами своїми теплими і ласкавими промінчиками.
Рідна земля надає мені сил, наснаги, здоров’я і бажання і далі захищати і відстоювати право на її незалежність і соборність.
Дзвоник кличе і першокласників, і старшокласників до чарівної, фантастичної і цікавої країни знань.
Рідний край, мій улюблений і такий затишний куточок рідної, батьківської землі.
Але дивімося на красу осені та насолоджуймось нею зараз. Захоплюймось її різнобарвністю та яскравістю, дивуймося свіжістю та легкою прохолодою. Осінь така чарівна пора року, коли хочеться лише гуляти на природі, наче прощаючись з нею до весни.