Зробіть синтаксичний розбір речень у вказаній нижче послідовності.
1. Є мудра книжка — не жалій годин (В. Василашко). 2. Запишалася
калина: тонко в ній співа пташина (М. Василенко). 3. Зрадію я — помре
печаль (Н. Струтинська). 4. Збагни глибинно і затям: з краплин утво-
рюється море (Д. Луценко). 5. У всякого моря свій берег є — у мрії його
не буває (Г. Коваль).
Послідовність синтаксичного розбору
безсполучникового складного речення
1. Визначте вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвлен-
ням та кількістю граматичних основ.
2. Визначте кількість частин у складному реченні. Назвіть граматичну
основу кожної.
Безсполучникове складне речення
176
3. З’ясуйте смислові відношення між частинами.
4. Поясніть уживання розділових знаків.
5. Накресліть схему речення.
Зразок усного розбору
Пам’ятайте серцем: наша мова — пісня (Л. Кисельов).
Речення розповідне, неокличне, складне, безсполучникове, складається
з двох частин: перша — Пам’ятайте серцем, друга — наша мова — піс-
ня. У першій частині граматичну основу становить присудок пам’ятайте
(частина односкладна); граматична основа у другій — мова — пісня. Час-
тини неоднорідні, друга пояснює зміст першої, тому між частинами по-
трібно поставити двокрапку.
Зразок письмового розбору
Пам’ятайте серцем: наша мова — пісня (Л. Кисельов).
(Реч. розпов., неоклич., складне, безсполучн.)
[…] : [пояснення].
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".