Зробіть синтаксичний розбір речень. -Він зняв хлопця з воза, поставив його на землю і, обернувшись до товарищів, мовив: "Нехай іде собі з богом" -В густому повітрі насиченому тліном і випарами грунту ясно й чисто горять берези.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
1. Сьогодні дощить. ( односкладне, поширене, неповне )
2.На карантині встають пізно. ( односкладне, поширене, неповне )
3.Мене запросили на побачення. (односкладне, поширене, неповне)
4.Лежачого не б'ють. ( односкладне, поширене
, неповне )
5. День народження святкуватиму пізніше. (односкладне, неповне, поширене)
6. Вивчив теорему Піфагора. ( односкладне, неповне, поширене )
7.У чужому домі не порядкуй. ( односкладне, поширене, неповне)
8. Навколо запахло чебрецем та м'ятою. ( односкладне, поширене, неповне )
9. Незабаром має світати. ( односкладне, поширене, неповне )
10. Семеро одного не ждуть. ( двоскладне, поширене, неповне )
11. За вікном жоржини і чорнобривці. (односкладне, поширене, неповне )
12. Цього літа градом побило врожай. ( односкладне, поширене, неповне)
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.