Зробіть синтаксичний розбір речень із прямою мовою. 1. «Я бажав би всіма силами душі, щоб музика моя по-
ширювалась, щоб збільшувалось число людей, які люблять її

і знаходять в ній втіху і підпору»,— сказав П. Чайковський,
коли всі усілися (І. Черниш). 2. Мені казав розумний садівник:
«Коли ти пересаджуєш ялинку, визнач північний і південний
бік і так сади: ростиме добре й гінко» (М. Рильський). 3. Для
цієї пори року існувало золоте правило, що опредметнилось
у народному прислів’ї: «У хліба короткі ноги,— як утече, то
й довгими не наздоженеш!» (В. Скуратівський). 4. «Слово —
перше дзеркало духу,— казав Петрарка,— а дух не останній
водій слова».

1. Ліс(підм) дрімав(присудок) в ранковій(означення) тиші(додаток).

2. Вранці(обставина) йшли(присудок) бадьоро(обставина), швидко(обставина), легко(обставина): вітер(підмет) дув(присудок) збоку(обставина).

3. Ласкаво(обставина) світить(присудок) весняне(охначення) сонце(підмет).

4. саша(підм) та Яна(підм) повертались(присудок) зі школи(обстиавина) додому.(обставина)

5. В саду(обстпавина) бігали(присудок) синиці(підмет) та шукали(присудок) їжу(додаток).

6. Золоті(означення) промені(підмет) сонця(означення) щедро(обставина) ллються(присудок) на землю(обставина)

 Відгуло, віддзвеніло лагідне літо .Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі .Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем, лягає . Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном .  Вже в садках наливаються свіжим соком яблука, груші та вишні . Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили . Для художника важливо було осмислити життєві явища, страждання і радощі людини .  Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом . Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі . В ім'я радості і миру встають будови тут і там