-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.
-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.
-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?
-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.
-Як цікаво. А можеш навести приклад?
-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.
- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?
-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.
-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?
-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.
-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.
-Подумай, яка багата наша рідна мова.
-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.
-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.
-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?
-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.
-Як цікаво. А можеш навести приклад?
-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.
- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?
-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.
-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?
-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.
-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.
великий - велич, село - села, клекотіти - клекіт, ви^ едкий - високо, мирити - мирний, криве - кривоверетено, дерев'яний, джеледь, пелена, шелепа вовченя, принесений, Лйсенко, батенько, семеро, гарнесенький, стежечка, цілитель жовтень - жовтня, вітер - вітру, корінь - кореня, осінь - осенігримати, дрижати, блиматикришити (крихта), тримати (стримувати), блищати (блискавка)дрімати, тріщати, злітатикипяток - кип'яток, чистота - чистота метла - мітла, сноп - сніп