У кожної людини є місця, які багато для неї значать. У моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся Ганна, мамина мама. Я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. Бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
Як же гарно за селом! Вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. Десь за кілометр - розвилка. Якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. У ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. Якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
Якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. Сюди багато людей влітку ходить купатися. Річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. По берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. Я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. Дивлюся на них та не можу надивитися. Ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. Тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
6
5,0
(3 оценки)
ответ
3,0/5
15
davidgladchenko
хорошист
5 ответов
181 пользователей, получивших
Життєвий шлях людини починається із малої батьківщини – місця, де вона народилась та провела роки свого дитинства. Таким місцем для мене є моє рідне село. За період, який я прожила тут, мені знайомі кожна вулиця, будинок та мешканець. Все це рідне і незабутнє.
Моє село розташоване на березі річки Південний Буг. Його територія та чисельність населення є досить великими. Охочим оселитись тут подобається близьке розташування села поряд з містом, зручні комунікації й разом з тим спокійне тихе сільське життя та мальовнича природа.
У селі працює гарна школа, оснащена сучасним обладнанням, що дає змогу дітям здобувати якісні знання. Селяни завжди можуть розраховувати на своєчасну до у місцевій лікарні. Також для їхніх потреб завжди відкриті пошта, клуб, місцевий музей, бібліотека, аптека та магазини.
Влада села організовує різні масові культурні заходи, у яких селяни також беруть активну участь. Мені дуже подобаються наші народні концерти, тут можна познайомитись з місцевим фольклором. На мою думку, саме в селі особливо шанобливо оберігають та продовжують стародавні звичаї та традиції
Я дуже люблю серію книжок про Гаррі Поттера відомої англійської письменниці Дж. К. РолінгХоґвартсі. Прочитав всі сім книжок і подивився всі фільми, що було знято за цими книжками. Але найулюбленішою книжкою серії так і залишилася перша - "Гаррі Поттер та філософський камінь". Саме з цієї книжки починаються пригоди Гаррі Поттера - хлопчика-чаклуна. Він сирота, бо його батьків вбив злий чаклун Волдеморт. Живе Гаррі в сім'ї Дурслі - з тіткою, його чоловіком та сином. Дурслі пишаються своєю "нормальністю", і ненавидять все, що не є на їхній погляд "нормальним", у тому числі і Гаррі. Як потім узнав Гаррі, Дурслі - маґли, тобто люди без магічних здібностей. Але ж Гаррі - чаклун і має вчитися у школі чарів та чаклунства - Гоґвортсі. Саме у Гоґвортсі відбувається більша частина подій, описаних у книзі. На шляху до школи Гаррі знайомиться з Роном Візлі і Герміоною Ґрейнджер, які потім стануть його найкращими друзями, і вперше свариться з Драко Мелжоєм, який стане його ворогом. Діти вчаться, розважаються, розгадують таємниці, попадають у халепи. На друзів чекають небезпечні пригоди, але вони долають всі перешкоди завдяки своїй дружбі. На мій погляд, перша книга серії про Гаррі Поттера є фентезійною, але дуже близька до казки. В інших книгах серії, особливо трьох останніх, від казки не остається майже нічого. А ось перша книга запам'ятовується як світла казка про дружбу та взаємодо
Объяснение:
У кожної людини є місця, які багато для неї значать. У моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся Ганна, мамина мама. Я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. Бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
Як же гарно за селом! Вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. Десь за кілометр - розвилка. Якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. У ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. Якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
Якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. Сюди багато людей влітку ходить купатися. Річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. По берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. Я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. Дивлюся на них та не можу надивитися. Ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. Тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
6
5,0
(3 оценки)
ответ
3,0/5
15
davidgladchenko
хорошист
5 ответов
181 пользователей, получивших
Життєвий шлях людини починається із малої батьківщини – місця, де вона народилась та провела роки свого дитинства. Таким місцем для мене є моє рідне село. За період, який я прожила тут, мені знайомі кожна вулиця, будинок та мешканець. Все це рідне і незабутнє.
Моє село розташоване на березі річки Південний Буг. Його територія та чисельність населення є досить великими. Охочим оселитись тут подобається близьке розташування села поряд з містом, зручні комунікації й разом з тим спокійне тихе сільське життя та мальовнича природа.
У селі працює гарна школа, оснащена сучасним обладнанням, що дає змогу дітям здобувати якісні знання. Селяни завжди можуть розраховувати на своєчасну до у місцевій лікарні. Також для їхніх потреб завжди відкриті пошта, клуб, місцевий музей, бібліотека, аптека та магазини.
Влада села організовує різні масові культурні заходи, у яких селяни також беруть активну участь. Мені дуже подобаються наші народні концерти, тут можна познайомитись з місцевим фольклором. На мою думку, саме в селі особливо шанобливо оберігають та продовжують стародавні звичаї та традиції
Саме з цієї книжки починаються пригоди Гаррі Поттера - хлопчика-чаклуна. Він сирота, бо його батьків вбив злий чаклун Волдеморт. Живе Гаррі в сім'ї Дурслі - з тіткою, його чоловіком та сином. Дурслі пишаються своєю "нормальністю", і ненавидять все, що не є на їхній погляд "нормальним", у тому числі і Гаррі. Як потім узнав Гаррі, Дурслі - маґли, тобто люди без магічних здібностей. Але ж Гаррі - чаклун і має вчитися у школі чарів та чаклунства - Гоґвортсі.
Саме у Гоґвортсі відбувається більша частина подій, описаних у книзі. На шляху до школи Гаррі знайомиться з Роном Візлі і Герміоною Ґрейнджер, які потім стануть його найкращими друзями, і вперше свариться з Драко Мелжоєм, який стане його ворогом. Діти вчаться, розважаються, розгадують таємниці, попадають у халепи. На друзів чекають небезпечні пригоди, але вони долають всі перешкоди завдяки своїй дружбі.
На мій погляд, перша книга серії про Гаррі Поттера є фентезійною, але дуже близька до казки. В інших книгах серії, особливо трьох останніх, від казки не остається майже нічого. А ось перша книга запам'ятовується як світла казка про дружбу та взаємодо