Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. Християнство прийшло на Русь із Візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. Насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. Цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). З ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. Характерним звичаєм Введення був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. На Введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. Проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "Магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на Миколи (6 грудня), на Ганни (9 грудня) та на Різдво (25 грудня)).
Поняття - іменнник знаковості - іменник мови - іменник знаходимо - дієслово у - прийменник працях - іменник лінгвістів В. Гумбольдта, О. Потебні, П.Фортунатова, І. Бодуена де Куртене, В. Богородицького - іменники та - сполучник інших - займенник Але - сполучник лінгвістичне - прикметник визначення - іменник термін - іменник знак- іменник отримав - дієслово лише - частка в - прийменник книзі - іменник Фердинана де Соссюра - іменник «Курс - іменник загальної - прикметник лінгвістики»- іменник, у - прийменник якій- займенник учений - іменник писав:- дієслово «Мова - іменник є - дієслово система - іменник знаків- іменник , що - займенник виражають- дієслово ідеї - іменник Він-займенник же- частка запропонував - дієслово назвати - дієслово науку- іменник яка-займенник вивчає -дієслово життя - іменник знаків-іменник у - прийменник суспільстві»- іменник семітологією.- іменник Така - займенник наука - іменник справді - частка виникла,- дієслово тільки - частка отримала - дієслово назву - іменник семіотика- іменник.
знаковості - іменник
мови - іменник
знаходимо - дієслово
у - прийменник
працях - іменник
лінгвістів В. Гумбольдта, О. Потебні, П.Фортунатова, І. Бодуена де Куртене, В. Богородицького - іменники
та - сполучник
інших - займенник
Але - сполучник
лінгвістичне - прикметник
визначення - іменник
термін - іменник
знак- іменник
отримав - дієслово
лише - частка
в - прийменник
книзі - іменник
Фердинана де Соссюра - іменник
«Курс - іменник
загальної - прикметник
лінгвістики»- іменник,
у - прийменник
якій- займенник
учений - іменник
писав:- дієслово
«Мова - іменник
є - дієслово
система - іменник
знаків- іменник
, що - займенник
виражають- дієслово
ідеї - іменник
Він-займенник
же- частка
запропонував - дієслово
назвати - дієслово
науку- іменник
яка-займенник
вивчає -дієслово
життя - іменник
знаків-іменник
у - прийменник
суспільстві»- іменник
семітологією.- іменник
Така - займенник
наука - іменник
справді - частка
виникла,- дієслово
тільки - частка
отримала - дієслово
назву - іменник
семіотика- іменник.