Зробити сентактичний розбір :
1)літо минуло і осень при'шла і листя пожохтіли усі стежки пожохтіли
2)дерево стояло ще голе однак на вітках єго вже починалось пташине життя
3)зайшли сніги шумить вода весною полила земля в квіточки викидає гуляє травка молода усе життя .
Всі листки
І сказали
- Ми кущі,
Золоті у нас плащі.
На дощі
Можем ми гуляти ,
Ягідки збирати
І не промокати!
Від душі
Будем веселитись,
Нащо нам журитись?
І вірші
Будемо складати
Пісеньки співати
Слухайте усі!
казку про батька, що навчав своїх дітей. Він витягав
кілька гілочок із віника і показував, що одну таку
гілочку зламати дуже легко, а от якщо скласти кілька
докупи, то зламати такий жмутик не вийде. Коли
людина сама опиняється в скруті, то не завжди може з
нею впоратись, а от разом із рідними пережити лихо
легше. Але те саме можна, певен, сказати і про друзів.
Справжній друг ніколи не залишить тебе в скрутному
становищі, завжди до ділом чи словом. Навіть
слово підтримки, сказане щирим другом, може надати
сил у подоланні складної ситуації. У мене є такий
справжній друг, звати його Димко. Якось ми гуляли
разом і вирішили залізти на дерево. Я не втримався й
упав. Димко допоміг мені піднятися, відвів додому,
разом зі мною дочекався, поки прийшла мама. А потім
усі разом ми поїхали до лікаря.
Без друзів складно жити на світі, тому й кажуть, що
людина без друзів схожа на дерево без коріння. Таке
дерево не витримає бурі, впаде. Але треба цінувати
своїх друзів і ніколи не полишати їх. Друзів треба
берегти, щоб мати право розраховувати на їхню
до