ЗРОБИТИ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР І НАМАЛЮВАТИ СХЕМУ РЕЧЕННЯ.
Ти стежив за матір'ю , як вона ступає по підлозі, як всміхається, як тримає вже посічену сивиною голову, але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки.

Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.

Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).

Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.

Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).

Краще голий та правдивий ніж багатий і беззаконий 

Я погоджуюся з цим твердженням, тому що якщо людина є хитрою, лукавою, і цим добуває собі багатство, як то кажуть "йде по трупам", то таку людину наврядчи хтось буде любити й поважати, в неї буде багато знайомих через гроші, але не друзів. І ці знайомі швидко покинуть таку людину, тільки-но в неї закінчаться гроші. Також, якщо серце в беззаконної людини ще не стовідсотковий камінь - в неї будуть постійні муки совісті, що може дуже погано сказатися на психічному стані, й навіть дійти до божевілля.( Також, існує такий факт що сереж багатих людей - найбільше всього самогубств, але не знаю, чи стосується це цього твору, чи ні) 

Якщо ж людина правдива, хоч вона й бідна, в неї нема мук совісті, вона живе чесно - в неї не буде й заздрощів.  Недарма кажуть, що бідні люди є більш багатими, бо вони можуть радіт простим речам, таким як синє небо, яскраве сонечко, зоряне небо та ін. Також, якщо людина живе правдою - вона буде гарним товарищем та робітником, усі будуть іі любити й поважати. 

Висновок - Краще жити чесно, правдою,  нехай й бідно, але ніхто про тебе слова поганого не скаже, ніж заможно, але нечесно - усі будуть тебе ненавидіти. На це існує гарне народне прислів'я - "краще правад в болоті, як неправда в золоті"(ніби так, дословно погано пам'ятаю, але зміст такий)