Зробити синтаксичний розбір речення. 1. В один день затопило ліси,сінокоси,городи. 2. День залитий сонячним теплом поволі згасав. 3. Там кажуть з гір усю країну видно
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение:
Великдень /в еи ґ д еи н'/ за дзвінкістю
якби /й а ґ б и/ за дзвінкістю
боротьба / б о р о д' б а/ за дзвінкістю
/ п р о з' б а/ за дзвінкістю
анекдот / а н еи ґ д о т/ за дзвінкістю
екзамен / е ґ з а м е н/ за дзвінкістю
футбол /ф у д б о л/ за дзвінкістю
кігті / к' і х т' і/ за глухістю
вокзал /в о ґ з а л/ за дзвінкістю
зсунути /с: у н у т и/ за глухістю
обсохнути / о бп с о х н у т и/ за глухістю
підтягти / п' і дт' т' а г т и/ за глухістю
айсберг / а й з б е р г/ за дзвінкістю
надкусити / н а дт к у с и т и/ за глухістю
розпитати /р о зс п ие т а т и/ за глухістю
безхмарний / б еи зс х м а р н и й/ за глухістю
зжовкнути /ж: о в к н у т и/ асиміляція за місцем творення
із сином. /і зс с и н о м/ за глухістю
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение: