Дети сидели за столом и ужинали. Женя наколол на вилку салат, растерял половину содержимого, пока нес ее ко рту. И так несколько раз. Иногда, когда дети что-то делают не так, и это приводит к не очень хорошим последствиям, я могу со злости сказать, что у кого-то «кривые руки». Это выражение воспринимается веселым смехом. И вот Диана, видя, как Женя уже который раз теряет свой салат на стол и на пол, поворачивается к папе и заговорщически объявляет: - Папа, у Жени руки не прямые, поэтому он все роняет...Вот такие вот смешные порой наши детки. А что новенького вытворяют ваши малыши?
Розгнівалася стара Зима : задумала все живе на землі знищити , і почала з пташок . Набридли вони їй веселим щебетом, невтомним гомоном .Дмухнула Зима холодом , зірвала листя із золотих гаїв і лісів, розкидала його по сумних дорогах . Нема куди пташкам сховатися.Почали вони збиратися невеселими зграйками , радилися перед далекою дорогою , потім здійнялися і полетіли за високі гори , за сині моря Весну шукати. Довго вони летіли над морями-океанами, вже й крильця стомилися, аж раптом бачать перед собою зелений острівець. Зраділи пташечки перепочинку, сіли на землю. Аж дивляться - йде молода гарна дівчина, вся у зеленому вбранні. Підійшла вона до них , та й питає: "Звідки летите, що шукаєте?" Розповіли їй пташки про свою біду ла вона їх та й каже : "Ви знайшли те, що шукали, я - Весна. Я вам до " Відпочили пташечки та й разом з Весною полетіли додому. Прилетіли, а там вже Зима вже майже все живе заморозила, лютує. Але юна Весна змахнула своїми руками, і на небі розійшлися хмари, виглянуло сонечко, усміхнулося. Тоді почало воно гладити своїми ніжними промінчиками Зиму, розтопило лід у її серці. Соромно стало Зимі, розплакалась вона, і весь лід довкола теж почав топитися. Ожила природа, зраділо все живе. Відступила люта Зима геть. А щасливі пташки заспівали на честь Весни свої найкращі пісні.
Довго вони летіли над морями-океанами, вже й крильця стомилися, аж раптом бачать перед собою зелений острівець. Зраділи пташечки перепочинку, сіли на землю. Аж дивляться - йде молода гарна дівчина, вся у зеленому вбранні. Підійшла вона до них , та й питає: "Звідки летите, що шукаєте?" Розповіли їй пташки про свою біду ла вона їх та й каже : "Ви знайшли те, що шукали, я - Весна. Я вам до " Відпочили пташечки та й разом з Весною полетіли додому. Прилетіли, а там вже Зима вже майже все живе заморозила, лютує. Але юна Весна змахнула своїми руками, і на небі розійшлися хмари, виглянуло сонечко, усміхнулося. Тоді почало воно гладити своїми ніжними промінчиками Зиму, розтопило лід у її серці. Соромно стало Зимі, розплакалась вона, і весь лід довкола теж почав топитися. Ожила природа, зраділо все живе. Відступила люта Зима геть. А щасливі пташки заспівали на честь Весни свої найкращі пісні.