Зробити синтаксичний розбір ( тільки підкреслити члени речення Жили колись на світі хлопець і дівчина. Між ними виникло щире почуття, викликане любов'ю. Та коханий хлопець мусив їхати в далеку дорогу. Перед розлукою з синіх очей дівчини покотились сльози, омиваючи її бліде личко. З них проросли квіти пам'яті. Їх називають незабудками.
1. Визначте речення з НЕоднорідними означенням (розділові знаки пропущено)
Г. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.
2. Схемі О,О і О відповідає речення (розділові знаки пропущено).
Б. Пролітають над ними віки лихоліття і хмарки.
3. Тире треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено).
В.Земля вода усе поснуло.
4.Слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець,- називається:
А. Звертання
5. Визначте речення зі звертанням (розділові знаки пропущено).
В. Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.
6. Вставними можуть бути всі слова та словосполучення в рядку.
Б. безусловно, по-моєму, між іншим;
7. Вставне слово у реченні вказує на джерело повідомлення
В. Там, кажуть, сонце спати лягає.
8. Двокрапку треба ставити у реченні (розділові знаки пропущено).
А. А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.
9. Правильним для цього речення є обгрунтування пунктуації, запропоноване в рядку. По вулиц йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ.
Б. Коми для виділення вставного слова.
10. Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смилової ролі виділяються в усному мовлення інтонацією й паузами, а на письмі - відповідними розділовими знаками, називаються
Г. відокремленими
11. У якому реченні вжито поширене звертання?
Б. Зоре моя вечірняя, зійди над горою...
Дома ми посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу цій хаті і сімейству її; із покуття, з-під рушника весь час дивиться на нас на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо: вона оцінює наші завзяті старання та нашу чемність, бо ж посипали ми тільки житом-пшеницею, а головне – від душі, повними жменями; той зичливий іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді, коли, відкричавшись та ждучи подарунків, ще якийсь час топчемося біля порога весело розбурханим після співу юрмиськом, а жінка з німбом довкруг голови по-материнськи озирає кожного з нас.
[ ]; [ ]: [ ], (бо), а (...); [тоді], (коли), а (...).
|___↑___↑ |↑↑
чому? чому? коли? коли?
ми підкреслити однією лінією;
посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм – двома лініями;
дивиться – двома лініями;
Пречиста Матір – однією лінією;
дивиться – двома лініями;
вона – однією лінією;
оцінює – двома лініями;
посипали – двома лініями;
ми – однією лінією;
почуваємо – двома лініями;
топчемося – двома лініями;
жінка – однією лінією;
озирає – двома лініями.