1. Пам’ять що забезпечує запам’ятовування думок у словесній формі:
а) моторна; б) емоційна;
в) смислова; г) короткочасна.
2. Нестабільний інтраверт — це:
а) меланхолік; б) флегматик;
в) сангвінік; г) холерик.
3. Різновид сну під час якого в корі мозку зберігаються вогнища збудження — сторожові пункти:
а) мікросон; б) пробудження;
в) швидкий сон; г) гіпноз.
4. Солодкий смак краще сприймається:
а) коренем язика; б) краями язика;
в) кінчиком язика; г) губами.
5. Запаленням середнього вуха є:
а) кон’юнктивіт; б) отит;
в) гайморит; г) апендицит.
6. Першим припустив що психічна діяльність є рефлекторною:
а) р. Декарт; б) ч. Дарвін;
в) і. Павлов; г) і. Сєченов.

К группе органогенных элементов относят С - углерод, О - кислород, Н - водород, N - азот. Называют эту группу так из-за того, что эти элементы являются основой важных веществ в строении организмов и в их жизнедеятельности. Доля этих элементов в организме очень высока. Приведу пример, почему они так важны: углерод является основой для построения органических молекул, возьмем например белки, они состоят из углерода, азота, водорода и кислорода, в организме человека они есть практически везде: гемоглобин (перенос газов), антитела (в ответ на чужеродные вещества - антигены вырабатываются), ферменты, некоторые гормоны, например инсулин, мышцы, коллаген, эластин - и это только малая часть.

ответ:

объяснение:

біологія— міждисциплінарна область академічних дослідів, що часто розглядається як підрозділ обчислювальної біології та намагається моделювати природні біологічні процеси за використання методів прикладної і моделювання.

біологія має як практичні, так і теоретичні застосування в біологічних дослідженнях. класичні дослідження ї біології стосувалися популяційної динаміки та виникнення просторових картин, таких як плями і смуги на тілі тварин. зараз подібні дослідження продовжуються на складнішому рівні, наприклад, методи ї біології застосовуються для дослідження розвитку, роботи органів та інших подібних процесів. крім того, при білок-білковій взаємодії у біологчній клітині, зв'язки між білками та їх частинами зазвичай виражаються у вигляді дуже простих моделей, які не здатні повністю описати систему і вимагають моделювання для цієї цілі, що дозволяє описання системи в кількісній формі, передбачаючи необхідні властивості системи.