шлунковий сік — це прозора рідина, яку виробляють численні залози слизової оболонки і яка забезпечує хімічне перетравлення їжі в шлунку. за добу людина виробляє до 2 л шлункового соку. його основними компонентами є хлоридна кислота і травний фермент пепсин, який бере участь в розщепленні білків. у шлунку відбуваються лише початкові етапи розщеплення білків, їхнє кінцеве руйнування до окремих амінокислот закінчується в тонкій кишці.
шлунковий сік настільки кислий (за рахунок значної кількості хлоридної кислоти), що міг би розчинити навіть залізний цвях, не кажучи вже й про стінки шлунка. проте цього не відбувається, адже слизова оболонка шлунка виробляє густий, в’язкий слиз, який захищає його стінки від самоперетравлення та агресивної дії хлоридної кислоти.
роль хлоридної кислоти:
— знешкоджує бактерії та інші мікроорганізми, що надходять разом з їжею;
Зі стравоходу їжа потрапляє у шлунок, проходячи через кардіальний сфінктер. Шлунок людини розташований під діафрагмою в лівому підребер'ї у надчеревній області. Він має три оболонки:
шлунковий сік — це прозора рідина, яку виробляють численні залози слизової оболонки і яка забезпечує хімічне перетравлення їжі в шлунку. за добу людина виробляє до 2 л шлункового соку. його основними компонентами є хлоридна кислота і травний фермент пепсин, який бере участь в розщепленні білків. у шлунку відбуваються лише початкові етапи розщеплення білків, їхнє кінцеве руйнування до окремих амінокислот закінчується в тонкій кишці.
шлунковий сік настільки кислий (за рахунок значної кількості хлоридної кислоти), що міг би розчинити навіть залізний цвях, не кажучи вже й про стінки шлунка. проте цього не відбувається, адже слизова оболонка шлунка виробляє густий, в’язкий слиз, який захищає його стінки від самоперетравлення та агресивної дії хлоридної кислоти.
роль хлоридної кислоти:
— знешкоджує бактерії та інші мікроорганізми, що надходять разом з їжею;
— хімічно руйнує компоненти їжі;
— є роботі головного ферменту шлункового соку -
пепсину.
Зі стравоходу їжа потрапляє у шлунок, проходячи через кардіальний сфінктер. Шлунок людини розташований під діафрагмою в лівому підребер'ї у надчеревній області. Він має три оболонки:
зовнішня (адвентиції, очеревина, серозна оболонка);
м'язовий шар, який складають середній шар (циркулярний) і внутрішній шар (косий);
внутрішня (слизова оболонка), вистелена циліндричним епітелієм.
У шлунку їжа змішується зі шлунковим соком, активними компонентами якого є соляна кислота і травні ферменти:
ліпаза — (неактивна, активізується жовчю у дванадцятипалій кишці) розщеплює жири до гліцерину і жирних кислот;
пепсин — розщеплює білки до амінокислот;
хімозин — (у дітей до 1 року) допомагає перетравити молочні продукти. Після одного року химозин зникає, його функції буде виконувати соляна кислота.