ОБЩЕЕ ОПИСАНИЕ ЗУБОВ И СТРОЕНИЯ ИХ КОРОНКОВОЙ ЧАСТИ
Зуб человека состоит из коронки, одного или нескольких корней и имеет анатомическую шейку —место перехода коронки в корень (рис. 3).
Коронки выступают над десной и имеют различную форму. Форма коронки зависит от функции, выполняемой данным зубом. Различают зубы, выполняющие функцию откусывания, — центральные и и боковые резцы, откусывания и отрыва пищи, —клыки, дробления и размельчения пищи — премоляры (по два на каждой стороне челюсти — первый и второй) и моляры (по два —три на каждой стороне челюсти — первый и второй, третий моляр).
Соответственно выполняемой функции зубы имеют и разное количество корней, форма и размер которых также различны. У резцов клыков и премоляров один корень (у первых премоляров верхней челюсти иногда два), у моляров верхней челюсти—три корня, нижней—два. Следовательно, необходимо различать одно-, двухи трехкорневые зубы. Прослеживается закономерность увеличения площади корней, их числа с возрастанием приходящейся на зубы нагрузки.
Место перехода коронки зуба в корень называется анатомической шейкой зуба. Топография ее определяется зоной окончания эмали коронки и в норме совпадает с уровнем прикрепления десны к зубу. Край десны, которая образует около зуба небольшой глубины желобок, именуемый зубодесневым карманом, определяет край искусственной коронки. Линия шейки зуба располагается на различном вертикальном уровне зуба, приближаясь к жевательной поверхности с боковых "сторон зуба и удаляясь от нее с вестибулярной и оральной сторон. Различают пять поверхностей коронки зуба: 1) жевательную или окклюзионную, — поверхность соприкосновения с зубами противостоящей челюсти. Эта поверхность имеет различный размер, определяемый строением зуба: у моляров и премоляров она представлена различным числом бугорков и углублений (фиссур) мёжду ними, у резцов — контурным режущим краем, у клыков — режущим бугорком. К окклюзионной поверхности резцов.
У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.
ОБЩЕЕ ОПИСАНИЕ ЗУБОВ И СТРОЕНИЯ ИХ КОРОНКОВОЙ ЧАСТИ
Зуб человека состоит из коронки, одного или нескольких корней и имеет анатомическую шейку —место перехода коронки в корень (рис. 3).
Коронки выступают над десной и имеют различную форму. Форма коронки зависит от функции, выполняемой данным зубом. Различают зубы, выполняющие функцию откусывания, — центральные и и боковые резцы, откусывания и отрыва пищи, —клыки, дробления и размельчения пищи — премоляры (по два на каждой стороне челюсти — первый и второй) и моляры (по два —три на каждой стороне челюсти — первый и второй, третий моляр).
Соответственно выполняемой функции зубы имеют и разное количество корней, форма и размер которых также различны. У резцов клыков и премоляров один корень (у первых премоляров верхней челюсти иногда два), у моляров верхней челюсти—три корня, нижней—два. Следовательно, необходимо различать одно-, двухи трехкорневые зубы. Прослеживается закономерность увеличения площади корней, их числа с возрастанием приходящейся на зубы нагрузки.
Место перехода коронки зуба в корень называется анатомической шейкой зуба. Топография ее определяется зоной окончания эмали коронки и в норме совпадает с уровнем прикрепления десны к зубу. Край десны, которая образует около зуба небольшой глубины желобок, именуемый зубодесневым карманом, определяет край искусственной коронки. Линия шейки зуба располагается на различном вертикальном уровне зуба, приближаясь к жевательной поверхности с боковых "сторон зуба и удаляясь от нее с вестибулярной и оральной сторон. Различают пять поверхностей коронки зуба: 1) жевательную или окклюзионную, — поверхность соприкосновения с зубами противостоящей челюсти. Эта поверхность имеет различный размер, определяемый строением зуба: у моляров и премоляров она представлена различным числом бугорков и углублений (фиссур) мёжду ними, у резцов — контурным режущим краем, у клыков — режущим бугорком. К окклюзионной поверхности резцов.
У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.
Удачи! <3