вплив на природу континенту почалося ще тоді, коли корінне населення, займаючись землеробством, випалювало для цього ділянки лісів, осушувати болота. однак ці зміни не були такі великі. з xvi в. з приходом на материк європейців почалося хижацьке використання природних багатств. простору саван і степів почали освоювати в першу чергу, причому дуже інтенсивно.
розорювання багатьох територій призвела до виснаження грунту на величезних площах. навіть на недоступних схилах анд ліси були зведені. у багато разів скоротилася чисельність лам, наприклад викуньи, а гуанако став дуже рідкісним видом і зустрічається лише у важкодоступних високогір’ях. майже повністю знищені гризуни шиншила і віскача, перуанський олень, рідше стала зустрічатися пума.
розорювання земель, вирубка лісів, пасовищне скотарство, поява нових рослин, завезених з інших материків, призвели до послаблення, а іноді і до повного знищення зв’язків між компонентами природи, до істотних змін природних комплексів. на місці величезних ділянок тропічних лісів і саван давно вже розкинулися плантації дерева какао, кавового дерева, цитрусових і інших культур.
дуже швидко скорочується площа лісів в амазонії. будівництво трансамазонская автомобільної дороги довжиною в 5000 км відкрило шлях у сельву. при сучасних темпах використання ці ліси до початку xxi ст. можуть зникнути.
Ученые, которые внесли весомый вклад в развитие зоологии .У. Гарвей (1578—1657) открыл механизм кровообращения; изготовил микроскоп; 1665 г. — Р. Гук описал клеточное строение пробки; ввел термин «клетка»; 1677 г. — А. Левенгук наблюдал под микроскопом (увеличивающим в 300 раз) простейших, бактерии,сперматозоиды; 1826 г. — К. Бэр наблюдал яйцеклетку млекопитающих; 1828 г. — Р. Броун открыл клеточное ядро;
1735 г. — К. Линней создал систему классификации растений и животных; XVIII в. — в России М. В. Ломоносов и Л.Эйлер создали современный по тем временам микроскоп, позволяющий вести наблюдения за разнообразными биологическими объектами; 1838, 1839 гг. — Т. Шванн, М. Шлейден независимо друг от друга сформулировали клеточную теорию, согласно которой клетки признавались элементарной единицей строения растений и животных; 1858 г. — Р. Вирхов создал учение о клеточной патологии, ввел постулат: «каждая клетка из клетки»; 1859 г. — Ч. Дарвин создал эволюционную теорию; 1865 г. — Г. Мендель открыл закон наследования признаков, что рождению генетики как науки; 1881 г. — Л. Пастер открыл принцип вакцин, заложил основы микробиологии и иммунологии; 1882 г. — И. Мечников сформулировал фагоцитарную теорию, был награжден Нобелевской премией; 1900 г. — К. Ландштейнер открыл группы крови человека, был награжден Нобелевской премией; 1953 г. — Дж. Уотсон и Ф.Крик расшифровали структуры ДНК, были награждены Нобелевской премией.
вплив на природу континенту почалося ще тоді, коли корінне населення, займаючись землеробством, випалювало для цього ділянки лісів, осушувати болота. однак ці зміни не були такі великі. з xvi в. з приходом на материк європейців почалося хижацьке використання природних багатств. простору саван і степів почали освоювати в першу чергу, причому дуже інтенсивно.
розорювання багатьох територій призвела до виснаження грунту на величезних площах. навіть на недоступних схилах анд ліси були зведені. у багато разів скоротилася чисельність лам, наприклад викуньи, а гуанако став дуже рідкісним видом і зустрічається лише у важкодоступних високогір’ях. майже повністю знищені гризуни шиншила і віскача, перуанський олень, рідше стала зустрічатися пума.
розорювання земель, вирубка лісів, пасовищне скотарство, поява нових рослин, завезених з інших материків, призвели до послаблення, а іноді і до повного знищення зв’язків між компонентами природи, до істотних змін природних комплексів. на місці величезних ділянок тропічних лісів і саван давно вже розкинулися плантації дерева какао, кавового дерева, цитрусових і інших культур.
дуже швидко скорочується площа лісів в амазонії. будівництво трансамазонская автомобільної дороги довжиною в 5000 км відкрило шлях у сельву. при сучасних темпах використання ці ліси до початку xxi ст. можуть зникнути.
.У. Гарвей (1578—1657) открыл механизм кровообращения; изготовил микроскоп;
1665 г. — Р. Гук описал клеточное строение пробки; ввел термин «клетка»;
1677 г. — А. Левенгук наблюдал под микроскопом (увеличивающим в 300 раз) простейших, бактерии,сперматозоиды;
1826 г. — К. Бэр наблюдал яйцеклетку млекопитающих;
1828 г. — Р. Броун открыл клеточное ядро;
1735 г. — К. Линней создал систему классификации растений и животных;
XVIII в. — в России М. В. Ломоносов и Л.Эйлер создали современный по тем временам микроскоп, позволяющий вести наблюдения за разнообразными биологическими объектами;
1838, 1839 гг. — Т. Шванн, М. Шлейден независимо друг от друга сформулировали клеточную теорию, согласно которой клетки признавались элементарной единицей строения растений и животных;
1858 г. — Р. Вирхов создал учение о клеточной патологии, ввел постулат: «каждая клетка из клетки»;
1859 г. — Ч. Дарвин создал эволюционную теорию;
1865 г. — Г. Мендель открыл закон наследования признаков, что рождению генетики как науки;
1881 г. — Л. Пастер открыл принцип вакцин, заложил основы микробиологии и иммунологии;
1882 г. — И. Мечников сформулировал фагоцитарную теорию, был награжден Нобелевской премией;
1900 г. — К. Ландштейнер открыл группы крови человека, был награжден Нобелевской премией;
1953 г. — Дж. Уотсон и Ф.Крик расшифровали структуры ДНК, были награждены Нобелевской премией.