масло сливочное (или растительное) 30 г (2 ст. ложки)
сахар 30 г (2 ст. ложки)
соль 2-3 г (1/2 ч. ложки)
Из указанного количества ингредиентов у меня получается примерно 15 блинчиков диаметром 22см.
Яйца хорошо моем, выбиваем в ёмкость для взбивания, добавляем сахар и соль. Перемешиваем до однородности миксером, венчиком или просто вилкой. Здесь у нас нет необходимости взбить яйца в пену, нужно лишь перемешать до однородного состояния и полного растворения соли и сахара.
Добавляем к яичной массе небольшую часть молока, где-то 100-150 мл. Мы не наливаем всё молоко сразу, потому что, при добавлении муки, более густое тесто проще перемешать до однородного состояния. Если выльем всё молоко сразу, скорее всего, в тесте останутся непромешанные комочки муки, и придётся в дальнейшем процеживать тесто, чтобы от них избавится. Так что пока добавляем только небольшую часть молока и перемешиваем массу до однородности
Просеиваем муку в ёмкость с тестом. Это необходимо для того, чтобы насытить муку кислородом и очистить её от возможных примесей, поэтому рекомендую не пропускать этот пункт.
Перемешиваем тесто. Сейчас оно довольно густое, и должно перемешаться до гладкого однородного состояния, без комочков.
Теперь добавляем оставшееся молоко и снова перемешиваем.
Наливаем остывшее растопленное сливочное или растительное масло в тесто. Перемешиваем до однородности, тесто получится довольно жидкое, примерно как жирные сливки.
ответ: Гутне скло – вид декоративно-ужиткового мистецтва. Назва вказує на особливості технології та характер виготовлення виробів, що набули остаточ. вигляду біля скловар. печі, видувалися вільно чи за до форм. Гутні техніки – сукупність специф. прийомів та в руч. оброблення скла у гарячому стані: видування, кракле, ліплення, міллєфіорі, накладання кольор. шарів, ниток, крихти, рифлення, фляндрування тощо. Перші достовірні зразки виробів із гарячого скла знайдено під час розкопок м. Ура в Месопотамії (25 ст. до н. е.). У серед. 1 ст. н. е. було винайдено склодувну трубку (до цього скловироби формували за до піщаного ядра»), Г. с. почали формувати і декорувати різноманіт гутної техніки. Високого худож. рівня Г. с. досягло в Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії. Під впливом нім. та чес. скляної продукції 16–17 cт., що надходила в Україну, з’явилися поняття – «гута», «гутник», «гутне скло», «гутництво» (від нім. die Hutte – будівля, в якій знаходиться скловарна піч). Згодом ці назви закріпилися на укр. ґрунті. Традиційно «гутним» називають давнє укр. скло.
Укр. Г. с. сягає часів Київ. Русі. Археол. знахідки цього періоду свідчать про виготовлення зі скла прикрас (браслети, намиста, обручки), а також посуду (пляшки, келихи, склянки). Осн. формою вироб-ва худож. скла в Україні до серед. 19 ст. були різні за потужністю скловарні майстерні – гути (згадуються у документах від 16 ст.). Досить щільно розташовувалися гути на Чернігівщині, Волині, Поділлі, Київщині. Від серед. 19 ст. Г. с., яке виготовлялося кустар поступово зникало, поступаючись якістю та рентабельністю виготовлення продукції склороб. з-дів. Розквіт Г. с. в Україні припадає на кін. 17–18 cт. Гутна справа хоча і була певною мірою відокремлена від суміж. видів худож. ремесел, виходячи зі специфіки процесу виготовлення, але існуючи у часи панування стилю бароко, не могла не втілити його риси, зокрема у формотворенні, орнаментиці. М. Біляшівський, досліджуючи Г. с., відзначав, що вироби 18 ст. мають гарну лінію форми, справжню оздобу. Осн. асортимент гут – різноманіт. посуд для зберігання напоїв: баклаги, барильця, дзбани, карафи, плесканки, сулії, штофи; для пиття: келихи, кубки, кухлі, чарки. Велику групу посуду складає фігурний, що за типологією форм найбільш декоративний. У цій групі виділяються пляшки-ведмедики, що були неодмін. атрибутом нар. весілля
молоко 500 мл
яйца 3 шт.
мука 200 г
масло сливочное (или растительное) 30 г (2 ст. ложки)
сахар 30 г (2 ст. ложки)
соль 2-3 г (1/2 ч. ложки)
Из указанного количества ингредиентов у меня получается примерно 15 блинчиков диаметром 22см.
Яйца хорошо моем, выбиваем в ёмкость для взбивания, добавляем сахар и соль. Перемешиваем до однородности миксером, венчиком или просто вилкой. Здесь у нас нет необходимости взбить яйца в пену, нужно лишь перемешать до однородного состояния и полного растворения соли и сахара.
Добавляем к яичной массе небольшую часть молока, где-то 100-150 мл. Мы не наливаем всё молоко сразу, потому что, при добавлении муки, более густое тесто проще перемешать до однородного состояния. Если выльем всё молоко сразу, скорее всего, в тесте останутся непромешанные комочки муки, и придётся в дальнейшем процеживать тесто, чтобы от них избавится. Так что пока добавляем только небольшую часть молока и перемешиваем массу до однородности
Просеиваем муку в ёмкость с тестом. Это необходимо для того, чтобы насытить муку кислородом и очистить её от возможных примесей, поэтому рекомендую не пропускать этот пункт.
Перемешиваем тесто. Сейчас оно довольно густое, и должно перемешаться до гладкого однородного состояния, без комочков.
Теперь добавляем оставшееся молоко и снова перемешиваем.
Наливаем остывшее растопленное сливочное или растительное масло в тесто. Перемешиваем до однородности, тесто получится довольно жидкое, примерно как жирные сливки.
и дальше в сковородку наливаешь и жариш
ответ: Гутне скло – вид декоративно-ужиткового мистецтва. Назва вказує на особливості технології та характер виготовлення виробів, що набули остаточ. вигляду біля скловар. печі, видувалися вільно чи за до форм. Гутні техніки – сукупність специф. прийомів та в руч. оброблення скла у гарячому стані: видування, кракле, ліплення, міллєфіорі, накладання кольор. шарів, ниток, крихти, рифлення, фляндрування тощо. Перші достовірні зразки виробів із гарячого скла знайдено під час розкопок м. Ура в Месопотамії (25 ст. до н. е.). У серед. 1 ст. н. е. було винайдено склодувну трубку (до цього скловироби формували за до піщаного ядра»), Г. с. почали формувати і декорувати різноманіт гутної техніки. Високого худож. рівня Г. с. досягло в Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії. Під впливом нім. та чес. скляної продукції 16–17 cт., що надходила в Україну, з’явилися поняття – «гута», «гутник», «гутне скло», «гутництво» (від нім. die Hutte – будівля, в якій знаходиться скловарна піч). Згодом ці назви закріпилися на укр. ґрунті. Традиційно «гутним» називають давнє укр. скло.
Укр. Г. с. сягає часів Київ. Русі. Археол. знахідки цього періоду свідчать про виготовлення зі скла прикрас (браслети, намиста, обручки), а також посуду (пляшки, келихи, склянки). Осн. формою вироб-ва худож. скла в Україні до серед. 19 ст. були різні за потужністю скловарні майстерні – гути (згадуються у документах від 16 ст.). Досить щільно розташовувалися гути на Чернігівщині, Волині, Поділлі, Київщині. Від серед. 19 ст. Г. с., яке виготовлялося кустар поступово зникало, поступаючись якістю та рентабельністю виготовлення продукції склороб. з-дів. Розквіт Г. с. в Україні припадає на кін. 17–18 cт. Гутна справа хоча і була певною мірою відокремлена від суміж. видів худож. ремесел, виходячи зі специфіки процесу виготовлення, але існуючи у часи панування стилю бароко, не могла не втілити його риси, зокрема у формотворенні, орнаментиці. М. Біляшівський, досліджуючи Г. с., відзначав, що вироби 18 ст. мають гарну лінію форми, справжню оздобу. Осн. асортимент гут – різноманіт. посуд для зберігання напоїв: баклаги, барильця, дзбани, карафи, плесканки, сулії, штофи; для пиття: келихи, кубки, кухлі, чарки. Велику групу посуду складає фігурний, що за типологією форм найбільш декоративний. У цій групі виділяються пляшки-ведмедики, що були неодмін. атрибутом нар. весілля