Во время выполнения прыжков с парашютом у неопытных спортсменов часто наблюдаются такие психофизиологические реакции организма, как ощущение тревоги и страха, вялости, утомления, изменение общего поведения, а также снижение уровня общей и операторской работо Возбужденное состояние парашютиста после раскрытия купола сопровождается потребностью в энергичных мышечных движениях, что приводит к поспешности, нетерпеливости и истощению выдержки, необходимой при прыжке. Такое состояние часто бывает причиной неудовлетворительных результатов при выполнении прыжков на точность приземления. Спортсмен теряет критически относиться к соотношению скорости и высоты, стремится как можно скорее достичь цели и в результате не долетает до расчетной точки приземления.
По-перше, не можна заворожено стояти і дивитися на величезну хвилю, як укопаний. Можливо, вам здасться ця рекомендація дивною: кому може прийти в голову стояти і дивитися? Але, як показує практика, багато хто саме так і робить. Чи то від жаху, чи то з цікавості.
По-друге, якщо цунамі вже дуже близько, просто бігти не до тому що хвиля рухається зі швидкістю 800 км на годину (швидкість літака), але чим ближче до берега, тим вона стає повільніше: швидкість знижується до 80 км на годину.
По-третє, якщо цунамі ще далеко, але про нього вже відомо, швидше за все, у вас є не більше 15-20 хвилин для того, щоб втекти. Тому замість того, щоб збирати свої речі, використовуйте час для втечі. Беріть тільки найнеобхідніше. Рятуйте не речі, а життя!
По-четверте, не варто бігти близько русел річок: саме русла річок при цунамі будуть розливатися в першу чергу.
Во время выполнения прыжков с парашютом у неопытных спортсменов часто наблюдаются такие психофизиологические реакции организма, как ощущение тревоги и страха, вялости, утомления, изменение общего поведения, а также снижение уровня общей и операторской работо Возбужденное состояние парашютиста после раскрытия купола сопровождается потребностью в энергичных мышечных движениях, что приводит к поспешности, нетерпеливости и истощению выдержки, необходимой при прыжке. Такое состояние часто бывает причиной неудовлетворительных результатов при выполнении прыжков на точность приземления. Спортсмен теряет критически относиться к соотношению скорости и высоты, стремится как можно скорее достичь цели и в результате не долетает до расчетной точки приземления.
По-перше, не можна заворожено стояти і дивитися на величезну хвилю, як укопаний. Можливо, вам здасться ця рекомендація дивною: кому може прийти в голову стояти і дивитися? Але, як показує практика, багато хто саме так і робить. Чи то від жаху, чи то з цікавості.
По-друге, якщо цунамі вже дуже близько, просто бігти не до тому що хвиля рухається зі швидкістю 800 км на годину (швидкість літака), але чим ближче до берега, тим вона стає повільніше: швидкість знижується до 80 км на годину.
По-третє, якщо цунамі ще далеко, але про нього вже відомо, швидше за все, у вас є не більше 15-20 хвилин для того, щоб втекти. Тому замість того, щоб збирати свої речі, використовуйте час для втечі. Беріть тільки найнеобхідніше. Рятуйте не речі, а життя!
По-четверте, не варто бігти близько русел річок: саме русла річок при цунамі будуть розливатися в першу чергу.
Объяснение: