Настала осінь. На деревах стрімко жовтіє листя , хоча ще влітку перші жовті листочки стали вибиватися з зеленого листя . Осінь – це зворушлива пора, коли вся природа уповільнює свій темп, заспокоюється і готується до майбутньої довгої зими. Осінь – це тепле бабине літо, затяжні дощі, легкий прохолодний вітер і, звичайно, падаючі осіннє листя. На дворі стоять теплі деньки бабиного літа, і хочеться знайти час, щоб піти в парк збирати опале листя .
У парку восени дуже красиво, але саме зачарування російської осені настане у жовтні. Адже саме в цей період настає дивовижна за красою пора золотої осені. Дерева рясніють різнобарвним осіннім листям. Легким подувом вітер зриває листочки з дерев і кружляє їх в осінньому вальсі листопаду.
Якщо піти в парк рано вранці , коли ще не всі доріжки прибрані, то можна насолодитися шелестінням опалого листя. Які тільки листя можна побачити під ногами! Це і червоно-жовті листя клена, і невеликі листя дуба, і пожовкле листя каштана, і зовсім дрібні червоні листочки горобини. Можна зібрати з листя букет, потім акуратно покласти їх сохнути між сторінок в великій книзі, і тоді вийде гарний гербарій.
Поэт, драматург и театральный деятель, основоположник кумыкской драматургии.
В годы гражданской войны вступил в партизанский отряд и сражался за установление Советской власти в Дагестане. В 1931 году окончил Дагестанский педагогический институт. Работал учителем в родном селении, преподавал в Буйнакском педагогическом училище, позже работал научным сотрудником Института истории, языка и литературы Дагестанской базы АН СССР.
Член Союза писателей СССР с 1936 года.
Литературным творчеством А.-П. Салаватов начал заниматься в 1914-1915 годах. В 1925 году в Даггизе вышел его сборник стихов "Первая часть" ("Начало"), а в 1930 г. - "Избранные стихи". Он является создателем первых учебников родной речи для кумыкских школ. Длительное время занимался сбором фольклора и материалов о классике кумыкской поэзии Ирчи Казаке. Эта работа завершилась выходом в свет большой статьи о жизни и творчестве Ирчи Казака. Но особенно плодотворно проявил себя А.-П. Салаватов в драматургии. Написанная им на основе одноименной поэмы драма "Красные партизаны" была удостоена первой премии на республиканском конкурсе пьес в 1933 году. Сценическое воплощение ее было осуществлено Кумыкским драматическим театром. Особенно большой успех выпал на долю его драмы "Айгази", которая и поныне успешно идет в театре его имени. Написана им и пьеса "Карачач".
В начале Великой Отечественной войны А.-П. Салаватов добровольно уходит в армию и в 1942 году в бою на Крымском фронте пал смертью храбрых.
Произведения А.-П. Салаватова неоднократно переиздавались на родном языке, а стихи, переведенные на русский язык, помещены в сборнике поэтов-фронтовиков "Оборванные струны".
Его именем названа одна из улиц Махачкалы, Избербашское педагогическое училище (бывшее Буйнакское) и Кумыкский музыкально-драматический театр.
Настала осінь. На деревах стрімко жовтіє листя , хоча ще влітку перші жовті листочки стали вибиватися з зеленого листя . Осінь – це зворушлива пора, коли вся природа уповільнює свій темп, заспокоюється і готується до майбутньої довгої зими. Осінь – це тепле бабине літо, затяжні дощі, легкий прохолодний вітер і, звичайно, падаючі осіннє листя. На дворі стоять теплі деньки бабиного літа, і хочеться знайти час, щоб піти в парк збирати опале листя .
У парку восени дуже красиво, але саме зачарування російської осені настане у жовтні. Адже саме в цей період настає дивовижна за красою пора золотої осені. Дерева рясніють різнобарвним осіннім листям. Легким подувом вітер зриває листочки з дерев і кружляє їх в осінньому вальсі листопаду.
Якщо піти в парк рано вранці , коли ще не всі доріжки прибрані, то можна насолодитися шелестінням опалого листя. Які тільки листя можна побачити під ногами! Це і червоно-жовті листя клена, і невеликі листя дуба, і пожовкле листя каштана, і зовсім дрібні червоні листочки горобини. Можна зібрати з листя букет, потім акуратно покласти їх сохнути між сторінок в великій книзі, і тоді вийде гарний гербарій.
Поэт, драматург и театральный деятель, основоположник кумыкской драматургии.
В годы гражданской войны вступил в партизанский отряд и сражался за установление Советской власти в Дагестане. В 1931 году окончил Дагестанский педагогический институт. Работал учителем в родном селении, преподавал в Буйнакском педагогическом училище, позже работал научным сотрудником Института истории, языка и литературы Дагестанской базы АН СССР.
Член Союза писателей СССР с 1936 года.
Литературным творчеством А.-П. Салаватов начал заниматься в 1914-1915 годах. В 1925 году в Даггизе вышел его сборник стихов "Первая часть" ("Начало"), а в 1930 г. - "Избранные стихи". Он является создателем первых учебников родной речи для кумыкских школ. Длительное время занимался сбором фольклора и материалов о классике кумыкской поэзии Ирчи Казаке. Эта работа завершилась выходом в свет большой статьи о жизни и творчестве Ирчи Казака. Но особенно плодотворно проявил себя А.-П. Салаватов в драматургии. Написанная им на основе одноименной поэмы драма "Красные партизаны" была удостоена первой премии на республиканском конкурсе пьес в 1933 году. Сценическое воплощение ее было осуществлено Кумыкским драматическим театром. Особенно большой успех выпал на долю его драмы "Айгази", которая и поныне успешно идет в театре его имени. Написана им и пьеса "Карачач".
В начале Великой Отечественной войны А.-П. Салаватов добровольно уходит в армию и в 1942 году в бою на Крымском фронте пал смертью храбрых.
Произведения А.-П. Салаватова неоднократно переиздавались на родном языке, а стихи, переведенные на русский язык, помещены в сборнике поэтов-фронтовиков "Оборванные струны".
Его именем названа одна из улиц Махачкалы, Избербашское педагогическое училище (бывшее Буйнакское) и Кумыкский музыкально-драматический театр.
Подробнее - на -