Автор підіймає проблему людяності і проблему «черствіння» душі. Роблячи провідником своїх ідей дитину, Екзюпері підкреслює, що саме діти є носіями неперевершеної інтуїції і мудрості, резонуючими з самого Всесвіту. У той же час «світ дорослих» зображується виключно з негативного боку – це світ жадібних, злих, дурних нещасних людей, які втратили істинний сенс життя і страждають від порожнечі і самотності. Проблему сутності буття людини – Екзюпері розкриває проводячи свого головного героя через випробування сумнівом у власних силах і приводячи до висновку, що вск життя людини є шлях вдосконалення і усвідомлення глибини стин.Також розкрита в повісті проблема любові і відповідальності. Автор проводить ідею, що досягти цієї мети можна виключно, відкривши свою душу іншому. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили …» Часом усвідомити свою відповідальність за іншу людину і прийняти її варте титанічних зусиль, але саме це зусилля допомагає позбутися від внутрішньої порожнечі і знайти сенс життя: «Найголовніше – те, чого не побачиш очима … » Проблематику казки доповнює тема дружби і вірності. В особі Лиса, Маленький принц знаходить істинного і відданого друга, який розкриває йому одну з найбільш вжних істин: «Бачить лише серце …» Завдяки Лису, Маленький принц долає внутрішні сумніви і знаходить гармонію розуміння.Добре, якщо у тебе колись був друг, нехай навіть треба померти». Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного витка у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.
Когда на небе восходит полная луна, дети посёлка Ведьминск собираются в старом замке, его ещё называют школой. Учителям в этой школе больше 110-и лет. Они раньше всех узнают, когда будет полная луна и заранее готовят паучьи ножки, слюну орла, лягушачьи бородавки и кровь летучих мышей, для уроков зельеваренья.
И вот настала эта ночь, когда на небе сверкает будто отполированная полная луна... Это зрелище, жители посёлка наблюдают, 3 раза в год.
Дети сидящие на камнях с нетерпением ждут момента, когда им выпадет возможность дотронуться до зелья и превратиться в летучую мышь.Вот только учителя этого совсем не желают.
И вот в кабинет залетает Мария Паутинавна, ставит громадный котёл на не менее громадный камень, заливает туда кровь летучей мыши и слюну орла. Далее она зовёт к котлу добровольца, даёт ему три лягушачьи бородавки, которые ученик должен очень аккуратно кинуть в котёл, что бы на него не попала слюна орла. Но ученик в очередной раз делает всё наоборот и слюна орла, смешанная с кровью летучих мышей попадает ему на кожу. Мальчик превращается в орлёнка. ну кто же не мечтал на одну ночку полетать по просторам этого мира?
Ученик, в теле орла начинает плеваться и все его одноклассники тоже превращаются в орлят. Мария Паутинавна не впервые видя это зрелище, пока никто не разлетелся, добавляет в зелье паучьи ножки и обливает им всех орлят. И они тут же становятся детьми, выбегающими на улицу с широченными улыбками.
Автор підіймає проблему людяності і проблему «черствіння» душі. Роблячи провідником своїх ідей дитину, Екзюпері підкреслює, що саме діти є носіями неперевершеної інтуїції і мудрості, резонуючими з самого Всесвіту. У той же час «світ дорослих» зображується виключно з негативного боку – це світ жадібних, злих, дурних нещасних людей, які втратили істинний сенс життя і страждають від порожнечі і самотності. Проблему сутності буття людини – Екзюпері розкриває проводячи свого головного героя через випробування сумнівом у власних силах і приводячи до висновку, що вск життя людини є шлях вдосконалення і усвідомлення глибини стин.Також розкрита в повісті проблема любові і відповідальності. Автор проводить ідею, що досягти цієї мети можна виключно, відкривши свою душу іншому. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили …» Часом усвідомити свою відповідальність за іншу людину і прийняти її варте титанічних зусиль, але саме це зусилля допомагає позбутися від внутрішньої порожнечі і знайти сенс життя: «Найголовніше – те, чого не побачиш очима … » Проблематику казки доповнює тема дружби і вірності. В особі Лиса, Маленький принц знаходить істинного і відданого друга, який розкриває йому одну з найбільш вжних істин: «Бачить лише серце …» Завдяки Лису, Маленький принц долає внутрішні сумніви і знаходить гармонію розуміння.Добре, якщо у тебе колись був друг, нехай навіть треба померти». Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного витка у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/malenkiy-prints-problematika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Когда на небе восходит полная луна, дети посёлка Ведьминск собираются в старом замке, его ещё называют школой. Учителям в этой школе больше 110-и лет. Они раньше всех узнают, когда будет полная луна и заранее готовят паучьи ножки, слюну орла, лягушачьи бородавки и кровь летучих мышей, для уроков зельеваренья.
И вот настала эта ночь, когда на небе сверкает будто отполированная полная луна... Это зрелище, жители посёлка наблюдают, 3 раза в год.
Дети сидящие на камнях с нетерпением ждут момента, когда им выпадет возможность дотронуться до зелья и превратиться в летучую мышь.Вот только учителя этого совсем не желают.
И вот в кабинет залетает Мария Паутинавна, ставит громадный котёл на не менее громадный камень, заливает туда кровь летучей мыши и слюну орла. Далее она зовёт к котлу добровольца, даёт ему три лягушачьи бородавки, которые ученик должен очень аккуратно кинуть в котёл, что бы на него не попала слюна орла. Но ученик в очередной раз делает всё наоборот и слюна орла, смешанная с кровью летучих мышей попадает ему на кожу. Мальчик превращается в орлёнка. ну кто же не мечтал на одну ночку полетать по просторам этого мира?
Ученик, в теле орла начинает плеваться и все его одноклассники тоже превращаются в орлят. Мария Паутинавна не впервые видя это зрелище, пока никто не разлетелся, добавляет в зелье паучьи ножки и обливает им всех орлят. И они тут же становятся детьми, выбегающими на улицу с широченными улыбками.
Объяснение: