Контрольные вопросы и к разделу «модели образов пространства»
1.сколько проекций однозначную модель произвольной точки пространства?
2.какими проецированиями получен ортогональный чертёж?
3.что такое проецирующая прямая? как она изображается на ортогональном чертеже?
4.дайте определение проецирующей плоскости. как она задаётся на ортогональном чертеже?
5.какие виды проецирования используются при конструировании модели точки в аксонометрии?
Йоганн Кеплер (рис. 4.3) визначив, що Марс рухається навколо Сонця по еліпсу, а потім було доведено, що й інші планети теж мають еліптичні орбіти.
Перший закон Кеплера. Всі планети обертаються навколо Сонця по еліпсах, а Сонце розташоване в одному з фокусів цих еліпсів (рис. 4.4, 4.5).
Головний наслідок із першого закону Кеплера: відстань між планетою та Сонцем не залишається сталою і змінюється в межах: rmax < г> гmin.
Точка А орбіти, де планета наближається на найменшу відстань до Сонця, називається перигелієм (від грец. peri — поблизу, relios — Сонце), а най- віддаленішу від центра Сонця точку В орбіти планети назвали афелієм (від грец. аро — далі). Сума відстаней у перигелії та афелії дорівнює великій осі АВ еліпса: rmax +гтЬі =2а . Велика піввісь земної орбітi
На зображенні: Планети обертаються навколо Сонця по еліпсах.
AF1 = rmin у перигелії;
BF1 = rmax — в афелії
Земля в перигелії З—4 січня наближається до Сонця на найменшу відстань — 147 млн км Земля в афелії З—4 липня віддаляється від Сонця на найбільшу відстань — 153 млн км (ОА або OB) називається астрономічною одиницею. 1 а. о. 149,6 106 км.
Ступінь витягнутості еліпса характеризується ексцентриситетом е — відношенням відстані між Фокусами 2с до довжини великої осі 2а, тобто 0<е<1.
Орбіта Землі має маленький ексцентриситет е =0,017 і майже не відрізняється від кола, тому відстань між Землею та Сонцем змінюється в невеликих межах від rmin =0,983 а. о. в перигелії до rmax = 1,017 а. о. в афелії.
Орбіта Марса має більший ексцентриситет, а саме 0,093, тому відстань між Землею та Марсом під час протистояння може бути різною — від 100 млн км до 56 млн км. Значний ексцентриситет (е = 0,8...0,99) мають орбіти багатьох астероїдів і комет, а деякі з них перетинають орбіту Землі та інших планет, тому інколи відбуваються космічні катастрофи під час зіткнення цих тіл.
Альфред Маргул-Шпербер — румунський письменник, публіцист і перекладач.
Народився письменник 23 вересня 1898 року в Сторожинці. Походив з асимільованої єврейської сім'ї. Його батько був керуючим і бухгалтером, а мати Альфреда — вчителька музики (її єврейське ім'я Маргула поет надалі зробив своїм літературним псевдонімом).
Він рано зблизився з румунським оточенням свого рідного містечка. Навчався в німецькій гімназії в Чернівцях. У 1914 році разом з батьками втік від російської окупації до Відня, там же відбулися його перші контакти з робітничим рухом.
У Відні він здав іспити на атестат зрілості і відправився на рік добровольцем на Східний фронт, де був написаний цикл пацифістських віршів "Die schmerzliche Zeit" ( "Хворобливе час").
Після закінчення війни Альфред повернувся до Чернівців, гле почав вивчати право, але через кілька місяців перервав заняття, оскільки його не задовольняв низький рівень викладання в тільки що румунізували університеті.
Перші його публікації з'явилися в журналах "Der Nerv" (Чернівці), "Das Ziel" (Кронштадт / Брашов), "Zenit" (Аграм / Загреб), "Selbstwehr" (Прага).
З 1920 р Шпербер довго живе за кордоном (Париж, Нью-Йорк). Там він знайомиться з Іваном Голлем, Уолдо Франком, переводить "каліграм" Г.Апполінера, "безплідну землю" Т. С. Еліота, поезію Роберта Фроста, Уоллеса Стівенса, Е.Е.Каммінгса, фольклор американських індіанців. Він співпрацює з "New York Journal of The People", займається випадковими підробітками (керівник емігранского пункту в Парижі, робітник-металіст, вуличний торговець, мийник посуду, клерк, службовець банку в Нью-Йорку). У цей час створюється експресіоністський цикл "Elf grosse Psalmen" ( "Одинадцять великих псалмів").
У 1924 р в зв'язку з хворобою легенів Шпербер повертається до Чернівців. Він редагує газету "Czernowitzer Morgenblatt", де підтримує багатьох молодих талановитих літераторів. У 1933 р за наполяганням свого тестя-підприємця Шпербер переселяється в містечко Бурдужень в Південній Буковині, де відповідає за іноземну кореспонденцію на великий бойні, яка експортує м'ясо в країни Західної Європи. У цей час він активно листується з відомими європейськими літераторами.
У 30-ті роки з'являються перші збірки віршів "Gleichnisse der Landschaft" ( "Параболи ландшафту", Сторожинець, 1934) і "Geheimnis und Verzicht" ( "Таємниця і зречення", Чернівці, 1939). У них переважає символічний пейзажний вірш з суворою класичної метрикою і строфікою.
У 1940 р після окупації Північної Буковини совесткімі військами Шпербер переселяється в Бухарест. Завдяки заступництву румунських друзів йому вдається уникнути депортації. Під час війни він підробляє приватним учителем іноземних мов.
Після 1944 р Маргул-Шпербер стає центральною фігурою німецькомовної літератури Румунії. Він розгортає многокранную інтенсивну діяльність вільного письменника і перекладача, стає безкорисливим покровителем багатьох буковинських поетів, в тому числі і молодого Пауля Целана.
Помер 3 січня 1967 року в Бухаресті.